Оригінальні дослідження

DOI: http://doi.org/10.31928/2305-3127-2018.3.2633 

Аналіз анатомо-фізіологічних особливостей правих відділів серця, що впливають на ефективність балонної вальвулопластики та підвищують ризик проведення повторних втручань, у дітей зі стенозом клапана легеневої артерії

А.В. Максименко, Ю.Л. Кузьменко, А.А. Довгалюк, М.П. Радченко, О.О. Мотречко

ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», Київ 

Мета роботи – вивчити й оцінити анатомо-фізіологічні особливості правих відділів серця, що впливають на ефективність втручання і необхідність проведення хірургічних реоперацій після виконання балонної вальвулопластики стенозу клапана легеневої артерії в немовлят та пацієнтів першого року життя.

Матеріали і методи. Дослідження ефективності втручання проводили на ретроспективному аналізі результатів балонної вальвулопластики у 238 дітей віком до 1 року з ізольованим стенозом клапана легеневої артерії. Процедуру вважали ефективною, якщо градієнт систолічного тиску між правим шлуночком та легеневою артерією знижувався більше ніж на 30 % порівняно з вихідним градієнтом; систолічний тиск у правому шлуночку зменшувався більше ніж на 30 % від вихідного рівня; відзначено зростання рівня сатурації артеріальної крові киснем (більше ніж на 10 %) у пацієнтів з вихідним зниженим рівнем. Субоптимальним результатом вважали залишковий градієнт систолічного тиску на клапані легеневої артерії 40 мм рт. ст. та вищий.

Результати. Балонна вальвулопластика клапана легеневої артерії була ефективною процедурою при ізольованому стенозі клапана легеневої артерії у 98 % немовлят та 90 % дітей віком від 29 днів до 1 року. Процедура асоціювалася з відсутністю випадків летальності та з мінімальним ризиком ускладнень (1,6 %). Протягом 5 років спостереження 87,8 % новонароджених та 88,5 % дітей віком від 29 днів до 1 року не потребували повторних операцій. Наявність диспластичних змін клапана легеневої артерії (потовщення стулок клапана та асиметрії синусів) збільшує вірогідність потреби в повторному хірургічному втручанні на вихідному тракті правого шлуночка.

Висновки. Виражена гіпоплазія правого шлуночка та тристулкового клапана, великий розмір міжпередсердного сполучення і низький рівень сатурації крові киснем після припинення функціонування відкритої артеріальної протоки в післяопераційний період є чинниками, що статистично значуще збільшують необхідність проведення повторних втручань з оптимізації легеневого кровоплину в новонароджених.

Ключові слова: стеноз клапана легеневої артерії, балонна вальвулопластика, немовлята.

Анализ анатомо-физиологических особенностей правых отделов сердца, влияющих на эффективность баллонной вальвулопластики и повышающих риск проведения повторных вмешательств, у детей со стенозом клапана легочной артерии

А.В. Максименко, Ю.Л. Кузьменко, А.А. Довгалюк, М.П. Радченко, А.А. Мотречко

ГУ «Научно-практический медицинский центр детской кардиологии и кардиохирургии МЗ Украины», Киев

Цель работы – изучить и оценить анатомо-физиологические особенности правых отделов сердца, влияющие на эффективность вмешательства и необходимость проведения хирургических реопераций после выполнения баллонной вальвулопластики стеноза клапана легочной артерии у новорожденных и пациентов первого года жизни.

Материалы и методы. Исследование эффективности вмешательства проводили на ретроспективном анализе результатов баллонной вальвулопластики у 238 детей в возрасте до 1 года с изолированным стенозом клапана легочной артерии. Процедуру считали эффективной, если градиент систолического давления между правым желудочком и легочной артерией снижался более чем на 30 % по сравнению с исходным градиентом; систолическое давление в правом желудочке уменьшалось более чем на 30 % от исходного уровня; отмечен рост уровня сатурации артериальной крови кислородом (более чем на 10 %) у пациентов с исходно сниженным уровнем. Субоптимальным результатом считали остаточный градиент систолического давления на клапане легочной артерии 40 мм рт. ст. и выше.

Результаты. Баллонная вальвулопластика клапана легочной артерии была эффективной процедурой при изолированном стенозе клапана легочной артерии у 98 % новорожденных и 90 % детей в возрасте от 29 дней до 1 года. Процедура ассоциировалась с отсутствием случаев летальности и с минимальным риском осложнений (1,6 %). В течение 5 лет наблюдения 87,8 % новорожденных и 88,5 % детей в возрасте от 29 дней до 1 года не нуждались в повторных операциях. Наличие диспластических изменений клапана легочной артерии (утолщение створок клапана и асимметрии синусов) увеличивает риск повторного хирургического вмешательства на выходном тракте правого желудочка.

Выводы. Выраженная гипоплазия правого желудочка и трехстворчатого клапана, большой размер межпредсердного сообщения и низкий уровень сатурации крови кислородом после прекращения функционирования открытого артериального протока в послеоперационный период являются факторами, которые статистически значимо увеличивают необходимость проведения повторных вмешательств по оптимизации легочного кровотока у новорожденных.

Ключевые слова: стеноз клапана легочной артерии, баллонная вальвулопластика, новорожденные.