Оригінальні дослідження

DOI: http://doi.org/10.31928/2305-3127-2021.2.2733

Періопераційний період у пацієнтів з ішемічною хворобою серця з високим ризиком

О.К. Гогаєва

ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України», Київ

Мета роботи – провести аналіз періопераційного періоду в пацієнтів з ішемічною хворобою серця з високим ризиком.

Матеріали і методи. У дослідження залучили 194 пацієнтів віком у середньому (64,2 ± 8,9) року, які були прооперовані та виписані зі спеціалізованої клініки в період 2009–2019 рр. Усім пацієнтам проведено лабораторні дослідження, електрокардіографію, ехокардіографію, коронаровентрикулографію та коронарне шунтування.

Результати. Усі пацієнти мали гемодинамічно значущі стенози коронарних артерій, що потребували проведення коронарного шунтування та виявлялися клінікою стенокардії IV функціонального класу у 52 (26,8 %) хворих, ІІІ функціонального класу – у 107 (55,1 %) пацієнтів. Гострий інфаркт міокарда на момент госпіталізації діагностовано у 12 (6,1 %) пацієнтів, нестабільну стенокардію – у 72 (37,1 %) хворих. Аналіз коморбідних станів показав, що цукровий діабет 2-го типу мали 50 (25,7 %) пацієнтів, порушення толерантності до глюкози – 82 (42,2 %) хворих, ожиріння І–ІІІ ступеня – 74 (38,1 %) особи, надлишкову масу тіла з індексом маси тіла 25–29,9 кг/м2 – 86 (44,3 %) хворих, хронічну хворобу нирок виявлено у 75 (38,6 %) пацієнтів. За даними коронарографії середня кількість стенозованих коронарних артерій – 3,5. При стратифікації ризику за шкалою EuroSCORE II ризик у середньому становив 7,78 % (5,01–68,25 %). Реваскуляризацію міокарда виконували на серці, що працює, у 187 (96,3 %) пацієнтів, в умовах штучного кровообігу – у 7 (3,6 %) осіб. У післяопераційний період у 40 (20,6 %) пацієнтів виникли пароксизми фібриляції передсердь. Гостре пошкодження нирок у вигляді підвищення рівня креатиніну на 50 % виникло у 2 (1,03 %) пацієнтів.

Висновки. Незважаючи на високу прогнозовану летальність (7,78 % за шкалою EuroSCORE II) у дослідній групі всі хворі були виписані з клініки в середньому на (8,4 ± 3,5) доби. Позитивний результат хірургічної реваскуляризації міокарда в пацієнтів з високим ризиком можливий при адекватному веденні хворих на всіх етапах перебування в кардіохірургічному закладі. Ретельна доопераційна діагностика, підготовка, стратифікація ризику, визначення терміну оперативного втручання (негативний кореляційний зв’язок з тяжкістю за EuroSCORE II; r = –0,0091; p = 0,8994), вибір методики коронарного шунтування з урахуванням антропометричних даних хворого, стану венозної системи нижніх кінцівок, анатомічного розташування коронарних артерій, їх діаметра та ступеня ураження, персоналізований медикаментозний супровід, а також своєчаснакомпенсація коморбідних станів дозволяють провести оперативне втручання з мінімальною кількістю ускладнень та добрим результатом.

Ключові слова: ішемічна хвороба серця, високий ризик, коронарне шунтування, коморбідні стани.

Периоперационный период у пациентов с ишемической болезнью сердца с высоким риском

Е.К. Гогаева

ГУ «Национальный институт сердечно-сосудистой хирургии имени Н.М. Амосова НАМН Украины», Киев

Цель работы – провести анализ периоперационного периода у пациентов с ишемической болезнью сердца с высоким риском.

Материалы и методы. В исследование включили 194 пациентов в возрасте в среднем (64,2 ± 8,9) года, которые были прооперированы и выписаны из специализированной клиники в период 2009–2019 гг. Всем пациентам проведены лабораторные исследования, электрокардиография, эхокардиография, коронаровентрикулография и коронарное шунтирование.

Результаты. Все пациенты имели гемодинамически значимые стенозы коронарных артерий, которые требовали проведения коронарного шунтирования и проявлялись клиникой стенокардии IV функционального класса у 52 (26,8 %) больных, III функционального класса – у 107 (55,1 %) пациентов. Острый инфаркт миокарда на момент поступления диагностирован у 12 (6,1 %) пациентов, нестабильная стенокардия – у 72 (37,1 %) больных. Анализ коморбидных состояний показал, что сахарный диабет 2-го типа имели 50 (25,7 %) пациентов, нарушение толерантности к глюкозе – 82 (42,2 %) больных, ожирение I–III степени – 74 (38,1 %), избыточную массу тела с индексом массы тела 25–29,9 кг/м2 – 86 (44,3 %) больных, хроническая болезнь почек выявлена у 75 (38,6 %) пациентов. По данным коронарографии среднее количество стенозированных коронарных артерий составило 3,5. При стратификации риска по шкале EuroSCORE II риск в среднем составил 7,78 % (5,01–68,25 %). Реваскуляризацию миокарда выполняли на работающем сердце у 187 (96,3 %) пациентов, в условиях искусственного кровообращения – у 7 (3,6 %) человек. В послеоперационный период у 40 (20,6 %) пациентов возникли пароксизмы фибрилляции предсердий. Острое повреждение почек в виде повышения уровня креатинина на 50 % возникло у 2 (1,03 %) пациентов.

Выводы. Несмотря на высокую прогнозируемую летальность (7,78 % по шкале EuroSCORE II) в исследуемой группе все больные были выписаны из клиники в среднем на (8,4 ± 3,5) суток. Положительный результат хирургической реваскуляризации миокарда у пациентов с высоким риском возможен при адекватном ведении больных на всех этапах пребывания в кардиохирургическом заведении. Тщательная дооперационная диагностика, подготовка, стратификация риска, определение срока оперативного вмешательства (отрицательная корреляционная связь с тяжестью за EuroSCORE II; r = –0,0091, p = 0,8994), выбор методики коронарного шунтирования с учетом антропометрических данных больного, состояния венозной системы нижних конечностей, анатомического расположения коронарных артерий, их диаметра и степени поражения, персонализированное медикаментозное сопровождение, а также своевременная компенсация коморбидных состояний позволяют провести оперативное вмешательство с минимальным количеством осложнений и хорошим результатом.

Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, высокий риск, коронарное шунтирование, коморбидные состояния.