Оригінальні дослідження

DOI: http://doi.org/10.31928/2305-3127-2021.2.1826 

Особливості клінічного перебігу та чинники, пов’язані з короткотерміновим прогнозом у хворих з тромбоемболією легеневої артерії

В.Й. Целуйко ¹, Л.М. Яковлева ¹, С.М. Сухова ², О.В. Радченко ¹, Т.В. Пильова ¹, А.С. Внукова ², К.Ю. Кіношенко ¹

¹ Харківська медична академія післядипломної освіти
² КНП «Міська клінічна лікарня № 8» Харківської міської ради

Мета роботи – вивчити клініко-анамнестичні та інструментальні показники, пов’язані з короткотерміновим прогнозом у хворих з тромбоемболією легеневої артерії (ТЕЛА).

Матеріали і методи. Дослідження проведено в період з 1 вересня 2019 р. до 31 грудня 2020 р. на базі міської клінічної лікарні. До попереднього аналізу залучено 187 хворих з діагнозом гострої ТЕЛА. Встановлено, що 25 (13,3 %) хворих померли протягом 30 діб (І група), з них 19 (76,0 %) пацієнтів мали високий ризик передбачуваної ранньої смерті та 6 (24,0 %) – помірно-високий ризик. До групи порівняння (ІІ група) залучили 106 (56,7 %) осіб, які вижили протягом 30 діб від початку гострого епізоду ТЕЛА та не відрізнялися за ризиком передбачуваної ранньої смерті від хворих І групи, з них 54 (50,9 %) мали високий ризик та 52 (49,1 %) – помірно-високий. Усі пацієнти з ТЕЛА отримували антикоагулянтну терапію згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів 2019 р.

Результати. Середній вік пацієнтів І групи становив (69,08±14,15) року і був статистично значуще (p = 0,0169) більшим, ніж у хворих ІІ групи ((65,25±13,29) року). У І групі статистично значуще більшою була частка хворих з високим ризиком, а у ІІ – частка пацієнтів з помірно-високим ризиком (p = 0,0409). Кількість пацієнтів з помірно-високим ризиком та IV і V класу за індексом PESI була однаковою в обох групах, тоді як у ІІ групі переважали пацієнти з ІІІ класом за індексом PESI (p = 0,0380). При аналізі факторів ризику венозного тромбоемболізму встановлено, що в пацієнтів І групи статистично значуще частіше спостерігалися застійна серцева недостатність (р = 0,0065) та ожиріння (р = 0,0482).

Висновки. У госпіталізованих хворих з гострою ТЕЛА відзначено високу смертність протягом 30 діб (13,3 %): 26 % у групі пацієнтів з високим ризиком та 10,3 % – з помірно-високим ризиком. Вік понад 65 років, наявність застійної серцевої недостатності та ожиріння є незалежними чинниками, які за даними уні- та мультиваріантного логістичного регресійного аналізу асоціюються з несприятливим короткотерміновим прогнозом у хворих із ТЕЛА (р < 0,005).

Ключові слова: тромбоемболія легеневої артерії, венозний тромбоемболізм, короткотерміновий прогноз, антикоагулянтна терапія.

Особенности клинического течения и факторы, которые связаны с развитием краткосрочного прогноза у больных с тромбоэмболией легочной артерии

В.И. Целуйко ¹, Л.Н. Яковлева ¹, С.Н. Сухова ², О.В. Радченко ¹, Т.В. Пылёва ¹, А.С. Внукова ², К.Ю. Киношенко ¹

¹ Харьковская медицинская академия последипломного образования
² КНП «Городская клиническая больница № 8» Харьковского городского совета

Цель работы – изучить клинико-анамнестические и инструментальные показатели, которые связаны с краткосрочным прогнозом у больных с тромбоэмболией легочной артерии (ТЭЛА).

Материалы и методы. Исследование проведено в период с 1 сентября 2019 г. по 31 декабря 2020 г. на базе городской больницы. Для предварительного анализа были включены 187 пациентов с диагнозом острая ТЭЛА. При проведении исследования установлено, что 25 (13,3 %) больных умерли в течение 30 суток (I группа), из них 19 (76,0 %) пациентов имели высокий риск предполагаемой ранней смерти и 6 (24,0 %) – промежуточно-высокий риск. Учитывая полученные данные, для дальнейшего анализа из пациентов, выживших в течение 30 дней от начала острого эпизода ТЭЛА, была сформирована группа сравнения (II группа), в которую включили 106 (56,7 %) человек, из них 54 (50,9 %) имели высокий риск и 52 (49,1 %) – промежуточно-высокий риск. Все пациенты с ТЭЛА получали антикоагулянтную терапию согласно рекомендациям ESC 2019.

Результаты. Средний возраст пациентов I группы составил 69,08 ± 14,15 и был достоверно больше, чем у больных II группы: 65,25 ± 13,29 (p = 0,0169). В І группе достоверно большей была доля больных с высоким риском, а во II группе – доля пациентов с промежуточно-высоким риском (p = 0,0409). Количество пациентов с умеренно-высоким риском и IV и V класса по индексу PESI была одинаковой в обеих группах, тогда как во II группе было больше пациентов с III классом по индексу PESI (p = 0,0380). При анализе факторов риска венозного тромбоэмболизма установлено, что у пациентов I группы статистически значимо чаще наблюдалась застойная сердечная недостаточность (р = 0,0065) и ожирение (р = 0,0482).

Выводы. У госпитализированных больных с острой ТЭЛА отмечена высокая смертность в течение 30 суток (13,3 %): 26 % в группе пациентов с высоким риском и 10,3 % – с промежуточно-высоким риском. Возраст старше 65 лет, наличие застойной сердечной недостаточности и ожирение являются независимыми факторами, которые по данным уни- и мультивариантного логистического регрессионного анализа ассоциируются с неблагоприятным краткосрочным прогнозом у больных с ТЭЛА (р < 0,005).

Ключевые слова: тромбоэмболия легочной артерии, венозный тромбоэмболизм, краткосрочный прогноз, антикоагулянтная терапия.