Технології діагностики та лікування

DOI: http://doi.org/10.31928/2305-3127-2018.2.4550 

Безпосередні результати реконструкції аортального клапана за методикою Озакі

Б.М. Тодуров, І.Ю. Мокрик, І.О. Аксьонова, Н.В. Понич, Х.М. Монастирська, О.В. Єпанчінцева, І.М. Кузьмич, В.Б. Демянчук

ДУ «Інститут серця МОЗ України», Київ 

Мета роботи – оцінити безпосередні результати реконструкції аортального клапана за методикою Озакі, проаналізувати найбільш важливі аспекти періопераційного ведення цих пацієнтів.

Матеріали і методи. З грудня 2016 р. до серпня 2017 р. у ДУ «Інститут серця МОЗ України» проведено 40 операцій Озакі. Серед пацієнтів був 21 (52.5 %) чоловік. Середній вік хворих становив (66 ± 11) років. У 14 (35 %) хворих виявлено двостулковий аортальний клапан. Більшість пацієнтів мали ІІІ (23 (57,5 %) особи) та ІV (10 (25 %) осіб) функціональний клас за NYHA. Середній піковий градієнт тиску на аортальному клапані становив (92,5 ± 35,0) мм рт. ст., середній діаметр кільця аортального клапана – (22,5 ± 2,4) мм. Хірургічна техніка полягає у заміні кожної зі стулок патологічного нативного аортального клапана на нову. Матеріалом для стулок в усіх випадках був автоперикард, оброблений глутаральдегідом. Розмір та форму нових стулок визначали за допомогою вимірювачів Озакі.

Результати. Операцію Озакі успішно виконано в усіх пацієнтів. Смертності та серйозних ускладнень у післяопераційний період не зареєстровано. Недостатність аортального клапана була незначною, тривіальною, або ж її не було взагалі. Середній піковий градієнт тиску на аортальному клапані на момент виписування становив (14,5 ± 2,3) мм рт. ст.

Висновки. Безпосередні результати застосування методики Озакі є перспективними і дозволяють рекомендувати методику до використання згідно з чинними клінічними рекомендаціями щодо біопротезів аортального клапана. Особлива цінність методу полягає в тому, що він дає змогу вирішити хірургічну проблему невідповідності «пацієнт – клапан». Для остаточного визначення місця методу Озакі в арсеналі засобів для корекції патології аортального клапана потрібні більш довготермінові результати післяопераційних спостережень, а також їх порівняння з такими при стандартних методиках.

Ключові слова: аортальний клапан, реконструкція, протезування, методика Озакі, безпосередні результати.

Непосредственные результаты реконструкции аортального клапана по методике Озаки

Б.М. Тодуров, И.Ю. Мокрик, И.А. Аксенова, Н.В. Понич, Х.Н. Монастырская, О.А. Епанчинцева, И.Н. Кузмич, В.Б. Демянчук

ГУ «Институт сердца МЗ Украины», Киев

Цель работы – оценить непосредственные результатыреконструкции аортального клапана по методике Озаки, провести анализ наиболее важных аспектов периоперационного ведения этих пациентов.

Материалы и методы. С декабря 2016 г. по август 2017 г. в ГУ «Институт сердца МЗ Украины» проведено 40 операций Озаки. Среди пациентов был 21 (52,5 %) мужчина. Средний возраст больных составил (66 ± 11) лет. У 14 (35 %) пациентов выявлен двустворчатый аортальный клапан. Большинство больных имели ІІІ (23 (57,5 %)) и ІV (10 (25 %)) функциональный класс по NYHA. Средний пиковый градиент давления на аортальном клапане составил (92,5 ± 35,0) мм рт. ст., средний диаметр кольца аортального клапана – (22,5 ± 2,4) мм. Хирургическая техника заключается в замене каждой из створок патологического нативного аортального клапана на новую. Материалом для створок во всех случаях служил аутоперикард, обработанный глутаральдегидом. Размер и форму створок определяли с помощью измерителей Озаки.

Результаты. Операция Озаки была успешно выполнена у всех пациентов. Смертности и серьезных осложнений в послеоперационный период не отмечено. Недостаточность аортального клапана не определялась, либо она была незначительной или тривиальной во всех случаях. Средний пиковый градиент на аортальном клапане на момент выписки составил (14,5 ± 2,3) мм рт. ст.

Выводы. Непосредственные результаты протезирования аортального клапана по методике Озаки являются перспективными и позволяют рекомендовать методику для использования в соответствии с современными клиническими рекомендациями о биопротезах аортального клапана. Особой ценностью метода является то, что он дает возможность решить хирургическую проблему несоответствия «пациент – клапан». Для окончательного определения места методики Озаки в арсенале способов коррекции патологии аортального клапана необходимы более отдаленные результаты послеоперационных наблюдений, а также их сравнение с такими при стандартных методиках.

Ключевые слова: аортальный клапан, реконструкция, протезирование, методика Озаки, непосредственные результаты.