Оригінальні дослідження

DOI: http://doi.org/10.31928/2305-3127-2018.2.2433 

Ехокардіографічні предиктори рецидиву ішемічної мітральної недостатності після анулопластики мітрального клапана

Н.Д. Орищин, Ю.А. Іванів

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Мета роботи – визначити ехокардіографічні предиктори рецидиву ішемічної мітральної недостатності (МН) після хірургічної редукційної анулопластики мітрального клапана (МК).

Матеріали і методи. Оцінювали ехокардіографічні параметри локального і глобального ремоделювання лівого шлуночка та деформації МК у 52 пацієнтів, у яких діагностували попередньо істотну ішемічну МН при ехокардіографії і відповідно планували пластику МК. Повторне обстеження з оцінюванням функції МК виконували у віддалений період після операції, в 11 хворих виявили рецидив МН. Пацієнти з рецидивом МН становили І групу, пацієнти без рецидиву МН – ІІ групу.

Результати. Порівнювані групи не мали значущих відмінностей за демографічними, клінічними показниками та ступенем ураження коронарного русла. Показники глобального та локального ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) і деформації МК істотно відрізнялися між групами. Встановлені порогові рівні параметрів ремоделювання ЛШ і деформації МК, при яких частота МН у віддалений період після операції була значущо більшою. Показники висоти коаптації понад 10 мм та площі тенту стулок МК понад 3,2 см мали високий рівень чутливості (81,82 та 100 % відповідно) і специфічності (82,93 та 82,93 % відповідно) у прогнозуванні рецидиву МН, як і показник кінцевосистолічного об’єму ЛШ понад 110 мл (чутливість 90,91 %, специфічність 82,93 %). Показники довжини натягу переднього і заднього папілярних м’язів, їх заднього зміщення та міжпапілярної відстані були високоспецифічними для прогнозування рецидиву МН після пластики (специфічність 90,24; 85,37; 85,37; 82,93 та 87,80 % відповідно), однак чутливість їх була нижчою. У багатофакторну модель незалежних предикторів МН увійшли площа тенту стулок МК, висота коаптації стулок МК, кінцеводіастолічний та кінцевосистолічний об’єм ЛШ, міжпапілярна відстань та заднє зміщення переднього папілярного м’яза.

Висновки. Представлена модель дозволяє прогнозувати МН у віддалений період після анулопластики з точністю 94 %. Детальний аналіз ехокардіографічних показників ремоделювання до операції дозволяє виявити пацієнтів зі збільшеним ризиком рецидиву МН після анулопластики та спонукає розглянути питання додаткових хірургічних процедур на шлуночку або підклапаннному апараті.

Ключові слова: інфаркт міокарда, мітральна недостатність, анулопластика мітрального клапана, ехокардіографія.

Эхокардиографические предикторы рецидива ишемической митральной недостаточности после аннулопластики митрального клапана

Н.Д. Орыщин, Ю.А. Иванив

Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого

Цель работы – определить эхокардиографические предикторы рецидива ишемической митральной недостаточности (МН) после хирургической редукционной анулопластики митрального клапана (МК).

Материалы и методы. Оценивали эхокардиографические параметры локального и глобального ремоделирования левого желудочка (ЛЖ) и деформации МК у 52 пациентов, у которых диагностировали ишемическую митральную недостаточность и планировали аннулопластику МК. Повторное обследование с оценкой функции МК проводили в отдаленный период после операции (через 6–12 мес), у 11 пациентов выявили рецидив МН. Пациенты с рецидивом МН составили І группу, без рецидива МН – ІІ группу.

Результаты. Сравниваемые группы не отличались по демографическим, клиническим показателям и по степени поражения венечных сосудов. Показатели глобального и локального ремоделирования статистически значимо различались между группами. Установлены пороговые уровни параметров ремоделирования ЛЖ и деформации МК, при которых частота МН в отдаленный период после операции значительно выше. У показателей высоты коаптации более 10 мм и площади тента створок МК более 3,2 см был высокий уровень чувствительности (81,82 и 100 % соответственно) и специфичности (82,93 и 82,93 % соответственно) в прогнозировании рецидива МН, как и у показателя конечносистолического объема ЛЖ более 110 мл (чувствительность 90,91 %, специфичность 82,93 %). Показатели длины натяжения передней и задней папиллярной мышцы, заднего смещения передней и задней папиллярной мышцы и междупапиллярного расстояния были высокоспецифичными для прогнозирования рецидива МН после пластики (специфичность 90,24; 85,37; 85,37; 82,93 и 87,80 % соответственно), но чувствительность их была ниже. В конечную многофакторную модель независимых прогностических факторов рецидива ишемической МН вошли площадь тента створок МК, высота коаптации створок МК, конечнодиастолический и конечносистолический объемы ЛЖ, междупапиллярное расстояние, заднее смещение задней папиллярной мышцы.

Выводы. Представленная модель позволяет прогнозировать МН в отдаленный период после аннулопластики с точностью 94 %. Детальный анализ эхокардиографических показателей ремоделирования до операции позволяет выявить пациентов с повышенным риском рецидива МН после аннулопластики и планировать выполнение дополнительных хирургических процедур на желудочке или подклапанном аппарате.

Ключевые слова: инфаркт миокарда, митральная недостаточность, аннулоплаcтика митрального клапана, эхокардиография.