Оригінальні дослідження

DOI: http://doi.org/10.31928/2305-3127-2020.4.511 

Вено-венозна екстракорпоральна мембранна оксигенація при гострому респіраторному дистрес-синдромі в пацієнтів з СOVID-19: серія випадків

C.Р. Маруняк, О.М. Дружина, О.А. Лоскутов, С.М. Судакевич, І.М. Кузьмич, І.В. Галамай, Р.В. Кирейчикова, Н.В. Коротчук, О.В. Адаменко, М.А. Таранов, В.Б. Демянчук, Б.М. Тодуров

ДУ «Інститут серця МОЗ України», Київ

Мета роботи – проаналізувати терапевтичну ефективність застосування вено-венозної екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО) у пацієнтів з гострим респіраторним дистрес-синдромом, зумовленим SARS-CoV-2.

Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз пацієнтів з гострим пошкодженням легенів на тлі COVID-19, яким з лютого 2020 р. до травня 2021 р. у ЕКМО-центрі в якості лікування було використано вено-венозну ЕКМО.

Результати. Упродовж зазначеного періоду було зафіксовано 7 випадків підключення вено-венозної ЕКМО з приводу гострого респіраторного дистрес-синдрому, що клінічно підпадало під прояви інфекції COVID-19. Найчастішим ускладненням при проведенні ЕКМО виявлявся тромбоз у системі ЕКМО – 42,9 %, що вимагало заміни оксигенатора у 2 випадках та заміни всієї системи повністю – у 1 випадку. У 3 пацієнтів спостерігалися кровотечі в місці канюляції в комбінації з носовими або шлунково-кишковими кровотечами. Загалом летальність при ЕКМО серед обстежених пацієнтів становила 57,1 %, тоді як 30-денна летальність – 71,4 %.

Висновки. Ключовою стратегією в ефективному лікуванні пацієнтів з COVID-19 з тяжкою дихальною недостатністю є рання консультація з ЕКМО-центром. Однак все ще залишаються нез’ясованими критерії відбору таких пацієнтів на ЕКМО, як і оптимальна стратегія антикоагулянтної терапії.

Ключові слова: екстракорпоральна мембранна оксигенація, гострий респіраторний дистрес-синдром, СOVID-19.

Вено-венозная экстракорпоральная мембранная оксигенация при остром респираторном дистресс-синдроме у пациентов с СOVID-19: серия случаев

C.Р. Маруняк, О.Н. Дружина, О.А. Лоскутов, С.Н. Судакевич, И.М. Кузьмич, И.С. Галамай, Р.В. Кирейчикова, Н.В. Коротчук, О.В. Адаменко, М.А. Таранов, В.Б. Демянчук, Б.М. Тодуров

ГУ «Институт сердца МЗ Украины», Киев

Цель работы – проанализировать терапевтическую эффективность применения вено-венозной экстракорпоральной мембранной оксигенацииу пациентов с острым респираторным дистресс-синдромом, обусловленным SARS-CoV-2.

Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ пациентов с острым повреждением легких на фоне COVID-19, которым с февраля 2020 г. до мая 2021 г. в ЭКМО-центре в качестве лечения была использована вено-венозная ЭКМО.

Результаты. В течение указанного периода зафиксировано 7 случаев подключения вено-венозной ЭКМО по поводу острого респираторного дистресс-синдрома, что клинически подпадало под проявления инфекции COVID-19. Наиболее частым осложнением при проведении ЭКМО оказывался тромбоз в системе ЭКМО – 42,9 %, что требовало замены оксигенатора – в 2 случаях и замены всей системы полностью – в 1 случае. У трех пациентов были кровотечения в месте канюляции в сочетании с носовыми или желудочно-кишечными кровотечениями. В общем, летальность при ЭКМО среди обследованных пациентов составляла 57,1 %, тогда как 30-дневная летальность – 71,4 %.

Выводы. Ключевой стратегией в эффективном лечении пациентов с COVID-19 с тяжелой дыхательной недостаточностью является ранняя консультация с ЭКМО-центром. Однако все еще остаются неясными критерии отбора таких пациентов на ЭКМО, как и оптимальная стратегия антикоагулянтной терапии.

Ключевые слова: экстракорпоральная мембранная оксигенация, острый респираторный дистресс-синдром, СOVID-19.