Оригінальні дослідження

Глобальна поздовжня деформація та її динаміка після протезування аортального клапана в пацієнтів з тяжким аортальним стенозом

Н.В. Понич ¹, О.О. Немчина ², О.Й. Жарінов ³, О.А. Єпанчінцева ^{1, 3}, Б.М. Тодуров ^{1, 3}

¹ ДУ «Інститут серця МОЗ України», Київ

² ДУ «Національний науковий центр “Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска” НАМН України», Київ

³ Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ

Мета роботи – визначити фактори, від яких можуть залежати глобальна поздовжня деформація (ГПД) та її динаміка після протезування аортального клапана (ПАК) у пацієнтів з тяжким аортальним стенозом (АС).

Матеріали і методи. В одноцентрове проспективне дослідження залучили 30 пацієнтів із тяжким АС, послідовно обстежених перед операцією ПАК. Серед них було 16 (53,3 %) чоловіків і 14 (46,7 %) жінок. Медіана віку становила 63 (діапазон – від 46 до 77, квартилі – 57–69) роки. Всім хворим до операції провели клінічне та інструментальне дослідження, зокрема трансторакальну ехокардіографію (ТТЕ) і коронаровентрикулографію. У ранній післяопераційний період і через 6–12 місяців після оперативного втручання всім пацієнтам виконували повторну ТТЕ за стандартним протоколом, яка передбачала оцінку ГПД. Проаналізовано показники ГПД та їх динаміку в групах пацієнтів зі збереженою (n=18) і зниженою (n=12) фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ).

Результати. У пацієнтів зі збереженою ФВ ЛШ медіана доопераційного ГПД становила –12 % (квартилі від –15 до –11 %), післяопераційного ГПД – –11 % (квартилі від –11 до –9 %). У пацієнтів зі зниженою ФВ ЛШ медіана доопераційного ГПД становила –6 % (квартилі від –8,5 до –4 %), післяопераційного ГПД – –8,5 % (квартилі від –10 до –6 %) (р < 0,001 щодо порівняння вихідних показників і р < 0,05 щодо відмінностей динаміки ГПД у порівнюваних групах). В обстежених осіб виявили значущі кореляційні зв’язки вихідного показника ГПД з функціональним класом серцевої недостатності (СН), супутньою недостатністю тристулкового клапана, фібриляцією передсердь, тривалістю комплексу QRS, ФВ ЛШ, індексами кінцеводіастолічного, кінцевосистолічного об’ємів та об’єму лівого передсердя, індексом маси міокарда ЛШ, індексом площі отвору аортального клапана, відношенням Е/А та індексом Теі. Своєю чергою, позитивна динаміка ГПД значуще залежала від вихідного функціонального класу СН, стадії артеріальної гіпертензії, ступеня недостатності тристулкового клапана, ФВ ЛШ, індексу об’єму лівого передсердя в доопераційний період.

Висновки. У пацієнтів з тяжким АС показник ГПД визначається ступенем вираження гемодинамічного перевантаження ЛШ та змін його ремоделювання. Сприятлива динаміка ГПД після ПАК, яка досягається в пацієнтів з вираженим АС, СН і систолічною дисфункцією ЛШ, може відображати зворотне ремоделювання ЛШ у післяопераційний період.

Ключові слова: деформація міокарда, глобальна поздовжня деформація, лівий шлуночок, аортальний стеноз, протезування аортального клапана.

Глобальная продольная деформация и ее динамика после протезирования аортального клапана у пациентов с тяжелым аортальным стенозом

Н.В. Понич ¹, Е.А. Немчина ², О.И. Жаринов ³, О.А. Епанчинцева ^{1, 3}, Б.М. Тодуров ^{1, 3}

¹ ГУ «Институт сердца МЗ Украины», Киев

² ГУ «Национальный научный центр “Институт кардиологии им. акад. Н.Д. Стражеско” НАМН Украины», Киев

³ Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, Киев

Цель работы – определить факторы, от которых может зависеть глобальная продольная деформация (ГПД) и ее динамика после протезирования аортального клапана (ПАК) у пациентов с тяжелым аортальным стенозом (АС).

Материалы и методы. В одноцентровое проспективное исследование включили 30 пациентов с тяжелым АС, последовательно обследованных перед операцией ПАК. Среди них было 16 (53,3 %) мужчин и 14 (46,7 %) женщин. Медиана возраста составляла 63 (диапазон от 46 до 77, квартили 57–69) года. Всем пациентам до операции провели клиническое и инструментальное исследование, в том числе трансторакальную эхо-кардиографию (ТТЭ) и коронаровентрикулографию. В ранний послеоперационный период и через 6–12 месяцев после оперативного вмешательства всем пациентам выполняли повторную ТТЭ по стандартному протоко- лу, которая включала оценку ГПД. Был осуществлен анализ показателей ГПД и их динамики в группах пациентов с сохраненной (n = 18) и сниженной (n = 12) фракцией выброса (ФВ) левого желудочка (ЛЖ).

Результаты. У пациентов с сохраненной ФВ ЛЖ медиана дооперационного ГПД составляла –12 % (квартили от –15 до –11 %), послеоперационного ГПД –11 % (квартили от –11 до –9 %). В свою очередь, у пациентов со сниженной ФВ ЛЖ медиана дооперационного ГПД составила –6 % (квартили от –8,5 до –4 %), послеоперационного ГПД – –8,5 % (квартили от –10 до –6 %) (р < 0,001 для сравнения исходных показателей и р < 0,05 для различий динамики ГПД в сравниваемых группах). У обследованных пациентов обнаружили значимые корреляци- онные связи выходного показателя ГПД с функциональным классом сердечной недостаточности (СН), сопут- ствующей трикуспидальной недостаточностью, фибрилляцией предсердий, продолжительностью комплекса QRS, ФВ ЛЖ, индексами конечнодиастолического, конечносистолического объемов и объема левого предсердия, индексом массы миокарда ЛЖ, индексом площади отверстия аортального клапана, отношением Е/А и индексом Теі. В свою очередь, положительная динамика ГПД значимо зависела от исходного функционального класса СН, стадии артериальной гипертензии, степени трикуспидальной недостаточности, ФВ ЛЖ, индекса объема левого предсердия в дооперационный период.

Выводы. У пациентов с тяжелым АС показатель ГПД определяется выраженностью гемодинамической перегрузки ЛЖ и изменений его ремоделирования. Благоприятная динамика ГПД после ПАК, которая достигается у пациентов с выраженным АС, СН и систолической дисфункцией ЛЖ, может отображать обратное ремоделирование ЛЖ в послеоперационный период.

Ключевые слова: деформация миокарда, глобальная продольная деформация, левый желудочек, аортальный стеноз, протезирование аортального клапана.