Новини кардіології та кардіохірургії

Інвазивне ведення пацієнтів з інфарктом міокарда, ускладненим кардіогенним шоком: наукова заява Американської асоціації серця

T.D. Henry, M.I. Tomey, J.E. Tamis-Holland, H. Thiele, S.V. Rao, V. Menon, D.G. Klein, Y. Naka, I.L. Piña, N.K. Kapur, G.D. Dangas, від імені Комітету з інтервенційної кардіологічної допомоги (Рада з клінічної кардіології Американської асоціації серця); Ради з атеросклерозу, тромбозу і судинної біології; Ради з медсестринства у сфері кардіології та інсульту

Кардіогенний шок (КШ) лишається найчастішою причиною смерті в пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (ІМ). У дослідженні SHOCK (Should We Emergently Revascularize Occluded Coronaries for Cardiogenic Shock) 20 років тому було продемонстровано вище виживання в результаті раннього проведення реваскуляризації міокарда в пацієнтів з КШ унаслідок ІМ (ІМ-КШ). Після початкового зниження рівня смертності, пов’язаного з проведенням реваскуляризації міокарда, відзначено перехід цього показника у фазу плато. Нещодавно Товариство фахівців із серцево-судинної ангіографії та інвазивних утручань (Society for Cardiovascular Angiography and Intervention) розробило класифікаційну схему з метою систематизувати широкий спектр виявів КШ. Окрім того, в останній науковій заяві Американської асоціації серця (American Heart Association) є рекомендації щодо створення спеціалізованих центрів, з упровадженням стандартизованих протоколів з діагностики і лікування пацієнтів з КШ, включаючи застосування пристроїв для механічного підтримання кровообігу (МПК). У рамках низки програм, що стосуються КШ, були впроваджені різноманітні протоколи з ведення пацієнтів з ІМ-КШ, зокрема в контексті проведення МПК. Поряд з цим, були опубліковані обнадійливі результати щодо ведення пацієнтів з КШ у результаті впровадження таких стандартів лікування. Незважаючи на це, практичні аспекти інвазивного лікування пацієнтів з ІМ-КШ варіюють за різних систем охорони здоров’я, при цьому існують неузгоджені позиції щодо застосування та оптимальних часових рамок проведення МПК у таких пацієнтів. Більше того, потенційний вплив застосування пристроїв для МПК на зниження смертності у пацієнтів з ІМ-КШ потребує подальшого вивчення в рандомізованих клінічних дослідженнях. У нинішній публікації окреслені найбільш оптимальні практичні аспекти сучасного інтервенційного ведення пацієнтів з ІМ-КШ, включаючи проведення реваскуляризації міокарда, застосування пристроїв для МПК, а також специфічні положення щодо лікування таких пацієнтів, зокрема після перенесеної зупинки кровообігу.

Ключові слова: наукові заяви Американської асоціації серця (American Heart Association), катетеризація серця, інфаркт міокарда, кардіогенний шок.

Инвазивное ведение пациентов с инфарктом миокарда, осложненным кардиогенным шоком: научное заявление Американской ассоциации сердца

T.D. Henry, M.I. Tomey, J.E. Tamis-Holland,H. Thiele, S.V. Rao, V. Menon, D.G. Klein, Y. Naka, I.L. Piña,N.K. Kapur, G.D. Dangas, от имени Комитета по интервенционной кардиологической помощи (Совет по клинической кардиологии Американской ассоциации сердца); Совета по атеросклерозу, тромбозу и сосудистой биологии; Совета по медсестринству в сфере кардиологии и инсульта

Кардиогенный шок (КШ) остается наиболее частой причиной смерти у пациентов с острым инфарктом миокарда (ИМ). В исследовании SHOCK (Should We Emergently Revascularize Occluded Coronaries for Cardiogenic Shock) 20 лет назад была продемонстрирована более высокая выживаемость в результате раннего проведения реваскуляризации миокарда у пациентов с КШ в результате ИМ (ИМ-КШ). После первоначального снижения уровня смертности, связанного с проведением реваскуляризации миокарда, отмечен переход этого показателя в фазу плато. Недавно Обществом специалистов по сердечно-сосудистой ангиографии и инвазивным вмешательствам (Society for Cardiovascular Angiography and Intervention) была разработана классификационная схема с целью систематизировать широкий спектр проявлений КШ. Помимо этого, в последнем научном заявлении Американской ассоциации сердца (American Heart Association) приведены рекомендации по созданию специализированных центров, с внедрением стандартизированных протоколов по диагностике и лечению пациентов с КШ, включая применение устройств для механического поддержания кровообращения (МПК). У рамках ряда программ, касающихся КШ, были внедрены различные протоколы по ведению пациентов с ИМ-КШ, в частности в контексте проведения МПК. Наряду с этим, были опубликованы обнадеживающие результаты по ведению пациентов с КШ в результате внедрения таких стандартов лечения. Несмотря на это, практические аспекты инвазивного лечения пациентов с ИМ-КШ варьируют в различных системах здравоохранения, при этом существуют несогласованные позиции по применению и оптимальным временным рамкам проведения МПК у таких пациентов. Более того, потенциальное влияние применения устройств для МПК на снижение смертности среди пациентов с ИМ-КШ требует дальнейшего изучения в рандомизированных клинических исследованиях. В нынешней публикации указаны наиболее оптимальные практические аспекты современного интервенционного ведения пациентов с ИМ-КШ, включая проведение реваскуляризации миокарда, применение устройств для МПК, а также специфические положения по лечению таких пациентов, особенно после перенесенной остановки кровообращения.

Ключевые слова: научные заявления Американской ассоциации сердца (American Heart Association), катетеризация сердца, инфаркт миокарда, кардиогенный шок.