Оригінальні дослідження

DOI: http://doi.org/10.31928/2305-3127-2018.4.2329 

Режим перфузії як фактор виникнення когнітивної дисфункції у хворих, які перенесли аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу

С.М. Судакевич ^{1, 2}, О.А. Лоскутов ^{1, 2}, І.П. Шлапак ², В.В. Бабенко ¹, Б.М. Тодуров ^{1, 2}

¹ ДУ «Інститут серця МОЗ України», Київ
² Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ

Мета роботи – оцінити вплив перфузійного тиску на виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції у хворих, яким виконували аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу (ШК).

Матеріали і методи. У ретроспективному обсерваційному одноцентровому дослідженні проаналізовано дані, отримані при клінічному та інструментальному обстеженні 71 пацієнта, відібраного для проведення оперативного втручання з приводу ішемічної хвороби серця – аортокоронарного шунтування в умовах ШК (57 (80,2 %) чоловіків і 14 (19,8 %) жінок, віком у середньому (58,7 ± 7,7) року). Хворих розділили на дві групи залежно від режиму перфузії, а саме за величиною артеріального тиску, який підтримувався під час ШК: 1-ша група – 40–60 мм рт. ст., 2-га – більше 60 мм рт. ст. Нейрокогнітивні та психометричні тести в обох групах проводили до оперативного втручання, на 7-му добу і через 3 місяці після операції. Батарея тестів складалася зі шкали оцінки психічного статусу (Mini-Mental State Examination, MMSE), тесту вкладання паличок у отвори відповідно до форми (Grooved Pegboard) і тесту на встановлення цифр та літер (Trial Making Test Part A).

Результати. Результати тесту візуальної уваги та зміни задач Trial Making Test Part A показали, що пацієнти 1-ї групи витрачали на тестування (порівняно з вихідними показниками) на 21,6 (18,4; 32,1) % більше часу на 7-му добу та на 7,9 (5,3; 15,6) % більше часу через 3 місяці після операції, в той час як хворі 2-ї групи – відповідно на 13,8 (11; 16,5) та 3,3 (0; 5,7) % більше. За результатами тесту MMSE, пацієнти 1-ї групи набирали (порівняно з тестуванням до операції) на 11,5 (–18,5; –6,9) % менше балів на 7-му добу та на 9,9 (–4,2; 8,7) % менше балів через 3 місяці після операції; пацієнти 2-ї групи – відповідно на 7,8 (–14,2; –5,6) та 3,8 (–7,3; –3,4) % менше. Результати тестування за методикою Grooved Pegboard показали, що пацієнти 1-ї групи витрачали на виконання тесту (порівняно з вихідними показниками) на 13,3 (8,2; 24,1) % більше часу на 7-му добу та на 6,3 (3,2; 10,8) % більше часу через 3 місяці після операції; пацієнти 2-ї групи – відповідно на 8 (5,5; 10,9) та 4,8 (2,5; 9,4) % більше.

Висновки. Підтримання оптимальних (понад 60 мм. рт. ст.) показників перфузійного тиску під час ШК у хворих, яким виконували аортокоронарне шунтування, є вкрай важливим фактором, який дозволяє зменшити частоту виникнення когнітивної дисфункції в ранній післяопераційний період та через 3 місяці після операції. Використання режиму перфузії із підтриманням середнього перфузійного тиску менше 60 мм. рт. ст. є чинником виникнення післяопераційної когнітивної дисфункції.

Ключові слова: аортокоронарне шунтування, перфузійний тиск, штучний кровообіг, когнітивна дисфункція.

Режим перфузии как фактор возникновения когнитивной дисфункции у больных, перенесших аортокоронарное шунтирование в условиях искусственного кровообращения

С.Н. Судакевич ^1, 2, О.А. Лоскутов ^{1 ,2}, И.П. Шлапак ², В.В. Бабенко ¹, Б.М. Тодуров ^{1, 2} 

¹ ГУ «Институт сердца МЗ Украины», Киев
² Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Киев

Цель работы – оценить влияние перфузионного давления на возникновение послеоперационной когнитивной дисфункции у больных, которым выполняли аортокоронарное шунтирование в условиях искусственного кровообращения (ИК).

Материалы и методы. В ретроспективном обсервационном одноцентровом исследовании проанализированы данные, полученные при клиническом и инструментальном обследовании 71 пациента, отобранного для проведения оперативного вмешательства по поводу ишемической болезни сердца – аортокоронарного шунтирования в условиях ИК (57 (80,2 %) мужчин и 14 (19,8 %) женщин в возрасте в среднем (58,7 ± 7,7) года). Больных разделили на две группы в зависимости от режима перфузии, а именно по величине артериального давления, которое поддерживалось при ИК: 1-я – 40–60 мм рт. ст., 2-я – более 60 мм рт. ст. Нейрокогнитивные и психометрические тесты в обеих группах проводили до операции, на 7-е сутки, а также через 3 месяца после выполнения операции. Батарея тестов состояла из шкалы оценки психического статуса (Mini-Mental State Examination, MMSE), теста помещения колышков в отверстия соответственно форме (Grooved Pegboard), теста на установление цифр и букв (Trial Making Test Part A).

Результаты. Результаты теста визуального внимания и переключения задач Trial Making Test Part A, показали, что пациенты 1-й группы тратили на тестирование (по сравнению с исходным показателем) на 21,6 (18,4; 32,1) % больше времени на 7-е сутки и на 7,9 (5,3; 15,6) % больше времени через 3 месяца после операции, в то время как больные 2-й группы – соответственно на 13,8 (11; 16,5) и 3,3 (0; 5,7) % больше. По результатам теста MMSE, пациенты 1-й группы набирали (по сравнению с уровнем исходного тестирования) на 11,5 (–8,5; –6,9) % меньше баллов на 7-е сутки и на 9,9 (–4,2; 8,7) % меньше баллов через 3 месяца после операции, в то время как пациенты 2-й группы – соответственно на 7,8 (–14,2; –5,6) и 3,8 (–7,3; –3,4) % меньше. Результаты тестирования по методике Grooved Pegboard показали, что пациенты 1-й группы тратили на выполнение теста (по сравнению с исходным показателем) на 13,3 (8,2; 24,1) % больше времени на 7-е сутки и на 6,3 (3,2; 10,8) % больше времени через 3 месяца после операции, в то время как пациенты 2-й группы – соответственно на 8 (5,5; 10,9) и 4,8 (2,5; 9,4) % больше.

Выводы. Поддержание оптимальных (более 60 мм рт. ст.) показателей перфузионного давления во время ИК у больных, которым проводилось аортокоронарное шунтирование, является крайне важным фактором, который позволяет снизить частоту возникновения когнитивной дисфункции в ранний послеоперационный период и через 3 месяца после оперативного вмешательства. Режим перфузии с поддержкой среднего перфузионного давления менее 60 мм рт. ст. является фактором риска возникновения послеоперационной когнитивной дисфункции.

Ключевые слова: аортокоронарное шунтирование, перфузионное давление, искусственное кровообращение, когнитивная дисфункция.