Оригінальні дослідження

Ультразвукова діагностика і моніторинг тахіаритмій плода

Ю.А. Іванів, Н.В. Лозинська

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

Мета роботи – оцінити ефективність пренатальної ехокардіографії щодо виявлення, диференційної діагностики та моніторування стану плода з виявленими тахіаритміями.

Матеріали і методи. У період з квітня 1996 р. до липня 2016 р. обстежено 2073 вагітних і виявлено 213 (10,3 %) випадків аритмій плода. Пренатальну ехокардіографію проводили за загальним протоколом, результати кожного обстеження фіксували й архівували на електронному і паперовому носіях.

Результати. Діагностовано 25 випадків тахіаритмій плода, що становить 11,7 % усіх випадків аритмій і 1,2 % усіх обстежень серця плода. У 5 (20 %) плодів тахіаритмія поєднувалася зі структурною патологією серця. Більшість (21) тахіаритмій плода діагностовано в ІІІ триместрі вагітності. Найчастішою тахіаритмією плода була ортодромна атріовентрикулярна тахікардія ріентрі – 14 (56 %) випадків. Жоден випадок із цієї групи не поєднувався зі структурною патологією серця плода, однак майже половина з них супроводжувалися гемодинамічними ускладненнями. Медикаментозне лікування в цій групі було ефективним. Фібриляція передсердь, друга за частотою аритмія в нашому дослідженні (4 (16 %) випадки) – прогностично небезпечна, в більшості спричиняла недостатність кровообігу плода та поєднувалася з природженою вадою серця або патологією міокарда. Медикаментозне лікування в цій групі менш ефективне і залежить від супутньої патології та терміну вагітності. Діагностовано 4 (16 %) випадки синусової тахікардії, яка у пренатальний період має доброякісний перебіг і не вимагає лікування, а прогноз вагітності визначається супутньою патологією плода. Один (4 %) випадок тріпотіння передсердь вимагав проведення термінових пологів через гемодинамічні ускладнення. У двох (8 %) плодів діагностовано ектопічну передсердну тахікардію. Ця аритмія малочутлива до медикаментозного лікування і може утримуватися після народження дитини.

Висновки. Тактика ведення вагітності, необхідність лікування та вибір дієвих антиаритмічних препаратів залежать від типу тахіаритмії. Пренатальна ехокардіографія забезпечує надійне моніторування стану плода та ефективності антиаритмічного лікування, а це визначає тактику ведення вагітності, допомагає планувати пологи та обумовлює лікарську тактику після народження дитини.

Ключові слова: пренатальна ехокардіографія, серце плода, фетальна тахіаритмія.

Ультразвуковая диагностика и мониторинг тахиаритмий плода

Ю.А. Иванив, Н.В. Лозинская 

Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого 

Цель работы – оценить эффективность пренатальной эхокардиография для выявления, дифференциальной диагностики и мониторирования состояния плода с выявленными тахиаритмиями.

Материалы и методы. За период с апреля 1996 г. по июль 2016 г. обследовано 2073 беременных и диагностировано 213 (10,3 %) случаев аритмий плода. Пренатальную эхокардиографию проводили по общему протоколу, результаты каждого обследования фиксировали и сохраняли на электронном и бумажном носителях.

Результаты. Диагностировано 25 случаев тахиаритмий плода, что составило 11,7 % всех случаев аритмий и 1,2 % проведенных обследований. В 5 (20 %) случаях тахиаритмия сочеталась со структурной патологией сердца. Большинство (21) тахиаритмий плода диагностировано в III триместре беременности. Самой частой тахиаритмией была ортодромная атриовентрикулярная тахикардия риэнтри – 14 (56 %) случаев. Ни один случай из этой группы не сочетался со структурной патологией сердца плода, однако почти половина сопровождалась гемодинамическими осложнениями. Медикаментозное лечение в данной группе было эффективным. Фибрилляция предсердий (4 (16 %) случая), вторая по частоте аритмия в нашем исследовании, – прогностически опасна, в большинстве случаев вызывала недостаточность кровообращения плода и сочеталась с врожденными пороками сердца или патологией миокарда. Медикаментозное лечение в этой группе менее эффективно и зависит от сопутствующей патологии и срока беременности. Диагностированы 4 (16 %) случая синусовой тахикардии, которая в пренатальный период имеет доброкачественное течение и не требует лечения, а прогноз беременности определяется сопутствующей патологией плода. Один (4 %) случай трепетания предсердий требовал проведения досрочных родов в связи с гемодинамическими осложнениями. У двух (8 %)  плодов диагностировали эктопическую предсердную тахикардию. Эта аритмия малочувствительна к медикаментозному лечению и может продолжаться и после рождения ребенка.

Выводы. Тактика ведения беременности, необходимость лечения и выбор оптимальных антиаритмических препаратов зависят от типа тахиаритмии. Пренатальная эхокардиография обеспечивает надежное мониторирование состояния плода и эффективности антиаритмического лечения, а это определяет тактику ведения беременности, помогает планировать роды и обусловливает врачебные мероприятия после рождения ребенка.

Ключевые слова: пренатальная эхокардиография, сердце плода, фетальная тахиаритмия.