Оригінальні дослідження

Невідкладна хірургічна коронарна реваскуляризація в пацієнтів з гострим інфарктом міокарда

Б.М. Тодуров ^{1, 2}, Г.І. Ковтун ¹, С.O. Шелудько ¹, Л.Г. Біцадзе ¹, O.В. Ревенко ¹, А.О. Шпачук ¹, О.В. Пантазі ¹, О.М. Поступальський ¹

¹ ДУ «Інститут серця МОЗ України», Київ
² Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ

Мета роботи – проаналізувати результати екстреної реваскуляризації міокарда в пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (ГІМ).

Матеріали і методи. Вивчено результати лікування 75 пацієнтів з ГІМ: 20 (26,9 %) хворих без елевації сегмента ST, 55 (73,1 %) – з елевацією сегмента ST. Чоловіків було 50 (67,4 %), жінок – 25 (32,4 %). Середній вік – (62,0 ± 12,5) року. Першу групу становили 46 (61,3 %) пацієнтів, яким виконали екстрену операцію аортокоронарного шунтування (АКШ) у межах 6 год після проведення коронарографії. До другої групи увійшли 29 (38,7 %) хворих, у яких операцію АКШ виконали через 30–45 діб після екстреного коронарного стентування.

Результати. Більшість (80 %) хворих першої групи в післяопераційний період потребували інотропної підтримки більше 2 діб, у другій групі цей показник становив 57 %. Проведення внутрішньоаортальної балонної контрпульсації потребували в першій групі 6,7 % пацієнтів, у другій – лише 5,2 % і тільки на першому етапі (на другому етапі – не проводили). Госпітальна летальність у першій групі становила 11,9 %, у другій групі – 2,6 %.

Висновки. Пацієнтам з нестабільною серцевою гемодинамікою або кардіогенним шоком у випадках, коли інтервенційне втручання або тромболізис безуспішні, показано екстрене АКШ. Методика проведення операції АКШ при використанні штучної фібриляції серця з інтермітуючим перетисканням аорти і помірною гіпотермією безпечна в пацієнтів з ГІМ.

Ключові слова: ішемічна хвороба серця, гострий інфаркт міокарда, невідкладне аортокоронарне шунтування, реваскуляризація міокарда, стентування.

Экстренная хирургическая коронарная реваскуляризация у пациентов с острым инфарктом миокарда

Б.М. Тодуров ^{1, 2}, Г.И. Ковтун ¹, С.А. Шелудько ¹, Л.Г. Бицадзе ¹, А.В. Ревенко ¹, А.О. Шпачук ¹, О.В. Пантази ¹, А.Н. Поступальский ¹ 

¹ ГУ «Институт сердца МЗ Украины», Киев
² Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, Киев

Цель работы – провести анализ результатов экстренной реваскуляризации миокарда у пациентов с острым инфарктом миокарда (ОИМ).

Материалы и методы. Изучены результаты лечения 75 пациентов с ОИМ: 20 (26,9 %) больных без элевации сегмента ST, 55 (73,1 %) – с элевацией сегмента ST. Мужчин было 50 (67,4 %), женщин – 25 (32,4 %). Средний возраст – (62,0 ± 12,5) года. Первую группу составили 46 (61,3 %) пациентов, которым выполнили экстренную операцию аортокоронарного шунтирования (АКШ) в пределах 6 ч после проведения коронарографии. Во вторую группу вошли 29 (38,7 %) больных, у которых операцию АКШ выполнили через 30–45 сут после экстренного коронарного стентирования.

Результаты. Большинство (80 %) больных первой группы в послеоперационный период нуждались в инотропной поддержке более 2 сут, во второй группе этот показатель составил 57 %. Проведение внутриаортальной баллонной контрпульсации потребовалось в первой группе у 26,7 % пациентов, во второй – лишь у 5,2 % и только на первом этапе (на втором этапе – не проводили). Госпитальная летальность в первой группе составила 11,9 %, во второй группе – 2,6 %.

Выводы. Пациентам с нестабильной сердечной гемодинамикой или кардиогенным шоком в случаях, когда интервенционное вмешательство или тромболизис являются безуспешными, показано экстренное АКШ. Методика проведения операции АКШ при использовании искусственной фибрилляции сердца с интермиттирующим пережатием аорты и умеренной гипотермией безопасна у пациентов с ОИМ.

Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, острый инфаркт миокарда, экстренное аортокоронарное шунтирование, реваскуляризация миокарда, стентирование.