Тенології діагностики та лікування

Ретроградна реканалізація коронарних артерій з хронічною оклюзією

С.М. Фуркало

ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України», Київ

Реканалізація коронарних артерій (КА) з хронічною оклюзією – одне з найбільш технічно складних інтервенційних втручань. Успішна реканалізація КА асоціюється з кращим виживанням порівняно з пацієнтами, в яких процедура реканалізації оклюзії не була успішною. Потенційними кандидатами для застосування ретроградної реканалізації КА з хронічною оклюзією вважають: пацієнтів після невдалої спроби реканалізації з очевидними показаннями і мотивованих до виконання перкутанного коронарного втручання; хворих з рефрактерною стенокардією з оклюзіями нативних КА після аортокоронарного шунтування; пацієнтів з ураженням однієї КА – правої КА (ПКА) або передньої міжшлуночкової гілки (ПМШГ) лівої КА (ЛКА) – зі збереженою функцією міокарда лівого шлуночка та збереженою функцією нирок; хворих з багатосудинним ураженням і коморбідною патологією, що не дозволяє виконати коронарне шунтування. З 2007 р. до теперішнього часу нами виконано 102 процедури ретроградної реканалізації КА з хронічною оклюзією із загальною ефективністю 64,3 %. Найчастіше цю методику застосовували при оклюзії ПМШГ ЛКА – у 50 % хворих, при оклюзії ПКА – у 41,7 %, при оклюзії обвідної гілки ЛКА – у 8,3 % випадків. Успіх ретроградного доступу розрізнявся залежно від локалізації оклюзії. Так, найбільш ефективною методика була при ураженні ПКА (86,6 % випадків), при оклюзії обвідної гілки ЛКА досягти реканалізації вдалося лише у 2 хворих. Септальні колатералі при ретроградному підході використано в більшості випадків (у 88 хворих), епікардіальні колатералі – в 12 випадках, в одному випадку ретроградним доступом служив маммарний і в одному випадку – венозний коронарний шунт до ПМШГ ЛКА. Ефективність реканалізації хронічних коронарних оклюзій становила 85 % в 2011 р., 86 % у 2012 р., 80 % у 2013 р., 93 % у 2014 р. і 82,5 % у 2015 р. Ефективність ретроградного підходу за цей період становила 60–80 %.

Ключові слова: ішемічна хвороба серця, хронічна коронарна оклюзія, коронарне стентування, колатеральна циркуляція, ретроградна реканалізація коронарних артерій.

Ретроградная реканализация коронарных артерий с хронической окклюзией

С.Н. Фуркало 

ГУ «Национальный институт хирургии и трансплантологии им. А.А. Шалимова НАМН Украины», Киев

Реканализация коронарных артерий (КА) с хронической окклюзией – одно из наиболее технически сложных интервенционных вмешательств. Успешная реканализация КА ассоциируется с лучшей выживаемостью по сравнению с пациентами, у которых процедура реканализации окклюзированной КА не была успешной. Потенциальными кандидатами для ретроградной реканализации КА с хронической окклюзией являются: пациенты после неудачной попытки реканализации с очевидными показаниями и мотивированные к выполнению перкутанного вмешательства; больные с рефрактерной стенокардией с хроническими окклюзиями нативных КА после аортокоронарного шунтирования; пациенты с поражением одной КА – правой КА (ПКА) или передней межжелудочковой ветви (ПМЖВ) левой КА (ЛКА) – с сохраненной функцией миокарда левого желудочка и сохраненной функцией почек; больные с многососудистым поражением и коморбидной патологией, не позволяющей выполнить коронарное шунтирование. С 2007 г. по настоящее время нами выполнено 102 процедуры ретроградной реканализации КА с хронической окклюзией с общей эффективностью 64,3 %. Наиболее часто данную методику применяли при окклюзии ПМЖВ ЛКА – у 50 % больных, при окклюзии ПКА – у 41,7 %, при окклюзии огибающей ветви ЛКА – у 8,3 %. Успех применения ретроградного доступа различался в зависимости от локализации окклюзии. Так, наиболее эффективной методика была при поражении ПКА (86,6 %
случаев), при окклюзии огибающей ветви ЛКА достичь реканализации удалось лишь у 2 больных. Септальные коллатерали при ретроградном подходе использованы в большинстве случаев (88 больных), эпикардиальные коллатерали – в 12 случаях, в одном случае ретроградным доступом служил маммарный и в одном – венозный коронарный шунт к ПМЖВ ЛКА. Эффективность реканализации КА с хронической окклюзией составила 85 % в 2011 г., 86 % в 2012 г., 80 % в 2013 г., 93 % в 2014 и 82,5 % в 2015 г. Эффективность ретроградного подхода за этот период составила 60–80 %.

Ключевые слова:  ишемическая болезнь сердца, хроническая коронарная окклюзия, коронарное стентирование, коллатеральная циркуляция, ретроградная реканализация коронарных артерий.