Визначення тактики ведення пацієнта зі стабільною ішемічною хворобою серця за даними дослідження фракційного резерву кровотоку

М.В. Стан, А.В. Хохлов, О.Й. Жарінов, О.В. Зеленчук, Б.М. Тодуров

Література

1. Boden W.E., Stone P.H. Treating angina after ISCHEMIA – Why a conservative approach with optimalmedical therapy is the preferred initial management strategy for chronic coronary syndromes // Eur. Heart J.– 2021.– Vol. 42 (14).– P. 1394–1400. doi: 10.1093/eurheartj/ehab069.002.
2. Kang S.J., Lee J.Y., Ann J.M. et al. Intravascular ultrasound-derived predictors for fractional flow reserve in intermediate left main disease // JACC Cardiovasc Interv.– 2011.– Vol. 4 (11).– P. 1168–1174. doi: 10.1016/j.jcin.2011.08.009.
3. Kang S.J., Ahn J.M., Shim E.B. et al. Visual-functional mismatch between coronary angiography and fractional flow reserve // JACC Cardiovasc. Interv.– 2012.– Vol. 5 (10).– P. 1029–1036. doi: 10.1016/j.jcin.2012.07.007.
4. Knuuti J., Wijns W., Saraste A. et al. 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes // Eur. Heart J.– 2020.– Vol. 41.– P. 407–477. doi: 10.1093/eurheartj/ehz425.
5. Neumann F.J., Sousa-Uva M., Ahlsson A. et al. 2018 ESC/EACTS guidelines on myocardial revascularization // Eur. Heart J.– 2019.– Vol. 40.– P. 87–165. doi: 10.1093/eurheartj/ehy394.
6. Park S.H., Jeon K.H., Lee J.M. et al. Long-Term Clinical Outcomes of Fractional Flow Reserve-Guided Versus Routine Drug-Eluting Stent Implantation in Patients With Intermediate Coronary Stenosis: Five-Year Clinical Outcomes of DEFER-DES Trial // Circ. Cardiovasc. Interv.– 2015.– Vol. 8–12.
7. Toth G, Hamilos M, Pyxaras S, Mangiacapra F, Nelis O, De Vroey F, et al. Evolving concepts of angiogram: fractional flow reserve discordances in 4000 coronary stenoses // Eur. Heart J.– 2014.– Vol. 35 (40).– P. 2831–2838. doi: 10.1093/eurheartj/ehu094. 

Клінічні прояви емболії коронарних артерій при пухлинах серця

Р.М. Вітовський, В.В. Ісаєнко, О.В. Купчинський, І.В. Мартищенко, М.М. Сердюк

Література

1. Вітовський Р.М., Піщурін А.А., Ісаєнко В.В. та ін. Незріла тератома лівого шлуночка: особливості клінічного перебігу // Серце і судини.– 2015.– № 3 (51).– С. 113–118.
2. Cianciulli T.F., Cozzarin A. et al. Twenty years of clinical experience with cardiac myxomas: diagnosis, treatment, and follow up // J. Cardiovasc. Imaging.– 2019.– Vol. 27 (1).– P. 37–47. doi:10.4250/jcvi.2019.27.e7.
3. Dong-Soo Kim. A comprehensive perspective of clinical and echocardiographic features in the differential diagnosis of cardiac myxomas and myxoma-like masses // Korean. Circ. J.– 2020.– Vol. 50 (9).– P. 833–835. doi: 10.4070/kcj.2020.0309. 
4. Kumar B., Kumar Sihag B., Guleria V.S. Left atrial myxoma from anterior mitral valve // Int. J. Appl. Basic. Med. Res.– 2019.– Vol. 9 (4).– P. 251–252. doi: 10.4103/ijabmr.IJABMR_288_18.
5. Shi-Min Yuan, Song-Li Yan, Ning Wu. Unusual aspects of cardiac myxoma // Anatol. J. Cardiol.– 2017.– Vol. 17 (3).– P. 241–247. doi: 10.14744/AnatolJCardiol.2017.7557.

Клінічний випадок успішного закриття післяінфарктного дефекту міжшлуночкової перегородки оклюдером на четверту добу захворювання

Б.М. Тодуров, М.Ф. Ротарь, А.В. Хохлов, К.С. Бойко, Ю.В. Гуцуляк

Література

1. Burakovsky VI., Bokeria LA. Cardiovascular surgery. Мoscow, 1989.
2. Held AC, Cole PL, Lipton B, Gore JM, Antman EM, Hockman JS, Corrao J, Goldberg RJ, Alpert JS. Rupture of the interventricular septum complicating acute myocardial infarction: a multicenter analysis of clinical findings and outcome. Am. Heart. J. 1998;116(5):1330–1336. doi: 10.1016/0002-8703(88)90458-9.
3. Serpytis P, Karvelyte N, Serpytis R, Kalinauskas G, Rucinskas K, Samalavicius R, Ivaska J, Glaveckaite S, Berukstis E, Tubaro M, Alpert JS, Laucevičius А. Post-infarction ventricular septal defect: risk factors and early outcomes. Hellenic J. Cardiology. 2015;56(1):66–71. 
4. Egbe AC, Poterucha JT, Rihal CS, Taggart NW, Cetta F, Cabalka AK, Pollak PM, Reeder GS, Hagler DJ. Transcatheter closure of postmyocardial infarction, iatrogenic, and postoperative ventricular septal defects: the mayo clinic experience. Catheter Cardiovasc Interv. 2015; 86:1264–1270. doi: 10.1002/ccd.25989.
5. Noguchi K, Yamaguchi A, Naito K, Yuri K, Adachi H. Shortterm and longterm outcomes of postinfarction ventricular septal perforation. Gen Thorac Cardiovasc Surg. 2012;60:261–267.
6. Таkahashi H, Arif R, Almashhoor A, Ruhparwar A, Karck M, Kallenbach K. Long-term results after surgical treatment of postinfarction ventricular septal rupture. Eur J Cardiothorac Surg. 2015;47:720–724. doi: 10/1093/ejcts/ezu248.
7. Khelimskiy DA, Krestyaninov OV, Osiev AG, Shermuk AA, Grankin DS, Kretov EI. et al. Endovascular treatment of postinfarction ventricular septal defects. Circulation Pathology and Cardiac Surgery. 2016;20(2):80–86. doi: 10.21688/1681-3472-2016-2-80-86. 
8. Crenshaw BS, Granger CB, Birnbaum Y. et al. Risk fac tors, angiographic patterns, and outcomes in patients with ventricular septal defect complicating acute myocardial infarction. GUSTOI (Global Utilization of Streptokinase and TPA for Occluded Coronary Arteries) Trial Investigators. Circulation. 2000;101:27–32.
9. Pojar M, Harrer J, Omran N, Turek Z, Striteska J, Vojacek J. Surgical treatment of postinfarction ventricular septal defect: risk factors and outcome analysis. Interactive CardioVascular and Thoracic Surgery. 2018;26(1):41–46. doi: 10.1093/icvts/ivx230.
10. Goyal A, Menon V. Contemporary Management of Post-MI Ventricular Septal Rupture. JACC Cardiology. 2018;30.
11. Horan DP, O’Malley TJ, Weber MP, Maynes EJ, Choi JH, Patel S et al. Repair of ischemic ventricular septal defect with and without coronary artery bypass grafting. J Card Surg. 2020;35:1062–1071. 

Механізми та діагностика ішемії міокарда в пацієнтів з інтактними коронарними артеріями

В.А. Скибчик, Ю.П. Мелень

Література

1. Berry C. Stable coronary syndromes: the case for consolidating the nomenclature of stable ischemic heart disease // Circulation.– 2017.– Vol. 136.– P. 437–439. doi: 10.1161/circulationaha.117.028991.
2. Brainin P., Frestad D., Prescott E. The prognostic value of coronary endothelial and microvascular dysfunction in subjects with normal or non-obstructive coronary artery disease: A systematic review and meta-analysis // Int. J. Cardiol.– 2018.– Vol. 254.– P. 1–9. doi: 10.1016/j.ijcard.2017.10.052.
3. Cook C.M., Ahmad Y., Howard J.P. Impact of percutaneous revascularization on exercise hemodynamics in patients with stable coronary disease // J. Am. Coll. Cardiol.– 2018.– Vol. 72.– P. 970–83. doi: 10.1016/j.jacc.2018.06.033.
4. Crea F., Bairey Merz C.N., Beltrame J.F. The parallel tales of microvascular angina and heart failure with preserved ejection fraction: a paradigm shift // Eur. Heart J.– 2017.– Vol. 38. –P.473–477. doi: 10.1093/eurheartj/ehw461.
5. El Sabbagh A., Prasad M., Zack C.J. Highsensitivity troponin in patients with coronary artery endothelial dysfunction // J. Invasive. Cardiol.– 2018.– Vol. 30.– P. 406–410. doi: 10.1002/clc.20836.
6. Fihn S.D., Blankenship J.C., Alexander K.P. 2014 ACC/AHA/AATS/PCNA/SCAI/STS focused update of the guideline for the diagnosis and management of patients with stable ischemic heart disease: a report of the American College of Cardiology /American Heart Association Task Force on Practice Guidelines, and the American Association for Thoracic Surgery, Preventive Cardiovascular Nurses Association, Society for Cardiovascular Angiography and Interventions, and Society of Thoracic Surgeons // J. Am. Coll. Cardiol.– 2014.– Vol. 64.– P. 929–949. doi: 10.1161/cir.0000000000000095.
7. Ford T.J., Corcoran D., Oldroyd K.G. Rationale and design of the British Heart Foundation (BHF) Coronary Microvascular Angina (CorMicA) stratified medicine clinical trial // Am. Heart J.–2018.– Vol. 201.– P. 86–94. doi: 10.1016/j.ahj.2018.03.010.
8. Ford T.J., Rocchiccioli P., Good R. Systemic microvascular dysfunction in microvascular and vasospastic angina // Eur. Heart J.– 2018.– Vol. 39.– P. 4086–4097. doi: 10.1093/eurheartj/ehy529.
9. Ford T.J., Stanley B., Good R. Stratified medical therapy using invasive coronary function testing in angina: the CorMicA trial // J. Am. Coll. Cardiol.– 2018.– Vol. 72.– P. 2841–2855. doi: 10.1016/j.jacc.2018.09.006.
10. Ford T.J., Stanley B., Sidik N. One-year outcomes of angina management guided by invasive coronary function testing (CorMicA) // J. Am. Coll. Cardiol. Intv.– 2020.– Vol. 13.– P. 33–45. doi: 10.1016/j.jcin.2019.11.001.
11. Jordan K.P., Timmis A., Croft P. Prognosis of undiagnosed chest pain: linked electronic health record cohort study // BMJ.–2017.– Vol. 357.– P. 1194. doi: 10.1136/bmj.j1194.
12. Kaski J.C., Crea F., Gersh B.J. et al. Reappraisal of ischemic heart disease // Circulation.–2018.– Vol. 138.– P. 1463–1480. doi: 10.1161/circulationaha.118.031373.
13. Knuuti J., Wijns W., Saraste A. 2019 ESC guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes // Eur Heart J.– 2020.– Vol. 41.– P. 407–477. doi: 10.1007/s00059-020-04935.
14. Kunadian V., Chieffo A., Camici P. et al. EAPCI Expert Consensus Document on Ischaemia with Non-Obstructive Coronary Arteries in Collaboration with European Society of Cardiology Working Group on Coronary Pathophysiology & Microcirculation Endorsed by Coronary Vasomotor Disorders International Study Group // Eur. Heart J.– 2020.– Vol. 41 (37).– P. 3504–3520. doi: 10.1093/eurheartj/ehaa503. 
15. Lindemann H., Petrovic I., Hill S. Biopsyconfirmed endothelial cell activation in patients with coronary microvascular dysfunction // Coron. Artery Dis.– 2018.– Vol. 29.– P. 216–222. doi: 10.1097/mca.0000000000000599.
16. Modi B.N., Rahman H., Sherif S.A. Is heart rate response a reliable marker of adenosineinduced coronary hyperemia? // Int. J. Cardiovasc. Imaging.– 2018.– Vol. 34.– P. 1117–1125. doi: 10.1007/s10554-018-1309-1.
17. Murthy V.L., Naya M., Taqueti V.R. Effects of sex on coronary microvascular dysfunction and cardiac outcomes // Circulation.– 2014.– Vol. 129.– P. 2518–2527. doi: 10.1161/circulationaha.113.008507.
18. Neumann F.J., Sousa-Uva M., Ahlsson A. 2018 ESC/EACTS guidelines on myocardial revascularization // Eur. Heart J.– 2019.– Vol. 40.– P. 87–165. doi: 10.1093/eurheartj/ehy855.
19. Ohyama K., Matsumoto Y., Takanami K. Coronary adventitial and perivascular adipose tissue inflammation in patients with vasospastic angina // J. Am. Coll. Cardiol.–2018.– Vol. 71.– P. 414–425. doi: 10.1016/j.jacc.2017.11.046.
20. Ong P., Athanasiadis A., Borgulya G. Clinical usefulness, angiographic characteristics, and safety evaluation of intracoronary acetylcholine provocation testing among 921 consecutive white patients with unobstructed coronary arteries // Circulation.– 2014.– Vol. 129.– P. 1723–1730. doi: 10.1161/circulationaha.113.004096.
21. Ong P., Camici P.G., Beltrame J.F. International standardization of diagnostic criteria for microvascular angina // Int. J. Cardiol.– 2018.– Vol. 250.– P. 16–20. doi: 10.1016/j.ijcard.2017.08.068.
22. Rahman H., Ryan M., Lumley M. Coronary microvascular dysfunction is associated with myocardial ischemia and abnormal coronary perfusion during exercise // Circulation.– 2019.–Vol. 140.– P. 1805–1816. doi: 10.1161/circulationaha.119.041595.
23. Reriani M., Flammer A.J., Duhe J. Coronary endothelial function testing may improve longterm quality of life in subjects with microvascular coronary endothelial dysfunction // Open. Heart.– 2019.– Vol. 6.– P. 870. doi: 10.1136/openhrt-2018-000870.
24. Roth G.A., Abate D., Abate K.H. Global, regional, and national age-sex-specific mortality for 282 causes of death in 195 countries and territories 1980–2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study // Lancet.– 2017.– Vol. 392.– P. 1736–1788. doi: 10.1016/s0140-6736(14)61682-2.
25. Sara J.D.S., Corban M.T., Prasad M. The prevalence of myocardial bridging associated with coronary endothelial dysfunction in patients with chest pain and non-obstructive coronary artery disease // EuroIntervention.– 2020.– Vol. 15.– P. 1262–1268. doi: 10.4244/eij-d-18-00920.
26. Sechtem U., Brown D.L., Godo S. et al. Coronary microvascular dysfunction in stable ischaemic heart disease (non-obstructive coronary artery disease and obstructive coronary artery disease) // Cardiovasc Res.– 2020.– Vol. 116.– P. 771–786. doi: 10.1093/cvr/cvaa005.
27. Solberg O.G., Ragnarsson A., Kvarsnes A. Reference interval for the index of coronary microvascular resistance // EuroIntervention.– 2014.– Vol. 9.– P. 1069–1075. doi: 10.4244/eijv9i9a181.
28. Suda A., Takahashi J., Hao K. Coronary functional abnormalities in patients with angina and nonobstructive coronary artery disease // J. Am. Coll. Cardiol.– 2019.– Vol. 74.– P. 2350–2360. doi: 10.1016/j.jacc.2019.08.1056.
29. Sueda S., Miyoshi T., Sasaki Y. et al. Gender differences in sensitivity of acetylcholine and ergonovine to coronary spasm provocation test // Heart Vessels.– 2016.– Vol. 31.– P. 322–329. doi: 10.1007/s00380-014-0614-4.
30. Taqueti V.R., Di Carli M.F. Coronary microvascular disease pathogenic mechanisms and therapeutic options // J. Am. Coll. Cardiol.– 2018.– Vol. 72.– P. 2625–2641. doi: 10.1016/j.jacc.2018.09.042.
31. Taqueti V.R., Shaw L.J., Cook N.R. Excess cardiovascular risk in women relative to men referred for coronary angiography is associated with severely impaired coronary flow reserve, not obstructive disease // Circulation.– 2017.– Vol. 135.– P. 566–577. doi: 10.1161/circulationaha.116.023266.
32. Task Force M., Montalescot G., Sechtem U. 2013 ESC guidelines on the management of stable coronary artery disease: the Task Force on the Management of Stable Coronary Artery Disease of the European Society of Cardiology // Eur. Heart J.– 2013.– Vol. 34.– P. 2949–3003. doi: 10.1093/eurheartj/eht296.
33. Tavella R., Cutri N., Tucker G. et al. Natural history of patients with insignificant coronary artery disease // Eur. Heart J. Qual. Care Clin. Outcomes.– 2016.– Vol. 2.– P. 117–124. doi: 10.1093/ehjqcco/qcv034.
34. Widmer R.J., Samuels B., Samady H. The functional assessment of patients with nonobstructive coronary artery disease: expert review from an international microcirculation working group // EuroIntervention.– 2019.– Vol. 14.– P. 1694–1702. doi: 10.4244/eij-d-18-00982.
35. Williams R.P., de Waard G.A., De Silva K. Doppler versus thermodilution-derived coronary microvascular resistance to predict coronary microvascular dysfunction in patients with acute myocardial infarction or stable angina pectoris // Am. J. Cardiol.– 2018.– Vol. 121.– P. 1–8. doi: 10.1016/j.amjcard.2017.09.012. 

Порушення серцевого ритму та особливості ведення пацієнтів із ними під час пандемії COVID-19

Ю.М. Мостовой, Т.Д. Данілевич

Література 

1. Жарінов О.Й., Куць В.О., Вєрєжнікова Г.П. та ін. Діагностика порушень внутрішньошлуночкової провідності // Укр. кардіол. журн.– 2013.– № 1.– С. 107–115.
2. Коваленко В.М., Корнацький В.М., Мороз Д.М. та ін. Проблеми здоров’я і медичної допомоги та модель покращання в сучасних умовах: посібник для кардіологів, ревматологів, терапевтів, організаторів охорони здоров’я та лікарів загальної практики.– К.: Гордон, 2016.– 261 с.
3. Коваленко В.М., Несукай О.Г., Чернюк Р.М. та ін. Порушення серцевого ритму та провідності у хворих на міокардит після перенесеної COVID-19 інфекції // Аритмологія.– 2021.– № 2 (38).– С. 46.
4. Мостовой Ю.М., Данілевич Т.Д. Предиктори порушень серцевого ритму у пацієнтів з важким перебігом COVID-інфекції // Вісник Вінницького національного медичного університету.– 2020.– № 24 (4).– С. 640–646.
5. Сичов О.С. Діагностика та лікування фібриляції передсердь. Рекомендації робочої групи з порушень ритму серця // Аритмологія.– 2020.– № 4 (36).– С. 6–30.
6. Сичов О.С. Проблемы лечения аритмий в Украине // Ліки України.– 2009.– № 7 (133).– С. 49–51.
7. Cичов О.С., Романова О.М., Гетьман Т.В. та ін. Перебіг фібриляції передсердь у хворих, що перенесли коронавірусну інфекцію // Аритмологія.– 2021.– № 2 (38).– С. 53.
8. Срібна О.В. Епідеміологічний аналіз поширеності фібриляції передсердь у міській неорганізованій популяції // Здоров’я України.– 2015.– № 130.
9. Стасишена О.В., Сичов О.С., Романова О.М. та ін. Характеристика ритму серця хворих, що перенесли COVID-19 // Аритмологія.– 2021.– № 2 (38).– С. 54.
10. Ясинська Е.Ц.Епідеміологічні особливості показників порушень ритму та провідності серця серед міських жителів, за даними звертання в динаміці за 10 років спостережень // Буковин. Мед. Вісник.– 2011.– № 1 (57).– С. 191–194.
11. Alexander L.K., Keene B.W., Yount B.L. et al. ECG changes after rabbit coronavirus infection // J. Electrocardiol.– 1999.– Vol. 32 (1).– P. 21–32.
12. Ambrus D.B., Benjamin E.J., Bajwa E.K. et al. Risk factors and outcomes associated with new-onset atrial fibrillation during acute respiratory distress syndrome // J. Crit. Care.– 2015.– Vol. 30 (5).– P. 994–997. doi: 10.1016/j.jcrc.2015.06.003.
13. Azarkish M., Laleh Far V., Eslami M. et al. Transient complete heart block in a patient with critical COVID-19 // Eur. Heart J.– 2020.– Vol. 41 (22).– P. 2131. doi: 10.1093/eurheartj/ehaa307.
14. Babapoor-Farrokhran S., Gill D., Walker J. et al. Myocardial injury and COVID-19: Possible mechanisms // Life Sci.– 2020.– Vol. 253.– P. 117723. doi: 10.1016/j.lfs.2020.117723.
15. Boriani G., Fauchier L., Aguinaga L. et al. European Heart Rhythm Association (EHRA) consensus document on management of arrhythmias and cardiac electronic devices in the critically ill and post- surgery patient, endorsed by Heart Rhythm Society (HRS), Asia Pacific Heart Rhythm Society (APHRS), Cardiac Arrhythmia Society of Southern Africa (CASSA), and Latin American Heart Rhythm Society (LAHRS) // Europace.– 2019.– Vol. 21 (1).– P. 7–8. doi: 10.1093/europace/euy110.
16.  Brignole M., Auricchio A., Baron-Esquivias G. et al. 2013 ESC guidelines on cardiac pacing and cardiac resynchronization therapy: the task force on cardiac pacing and resynchronization therapy of the European Society of Cardiology (ESC). Developed in collaboration with the European Heart Rhythm Association (EHRA) // Europace.– 2013.– Vol. 15 (8).– P. 1070–1118. doi: 10.1093/europace/eut206.
17. Brugada J., Katritsis D.G., Arbelo E. et al. 2019 ESC Guidelines for the management of patients with supraventricular tachycardia. The Task Force for the management of patients with supraventricular tachycardia of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J.– 2020.– Vol. 41 (5).– P. 655–720. doi: 10.1093/eurheartj/ehz467.
18. Coromilas E.J., Kochav St., Goldenthal I. at al. Worldwide Survey of COVID-19 Associated Arrhythmias // Circulation: Arrhythmia and Electrophysiology.– 2021.– Vol. 14.– P. e009458.  doi: 10.1161/CIRCEP.120.009458.
19. Driggin E., Madhavan M.V., Bikdeli B. et al. Cardiovascular considerations for patients, health care workers, and health systems during the COVID-19 pandemic // J. Am. Coll. Cardiol.– 2020.– Vol. 75 (18).– P. 2352–2371. doi: 10.1016/j.jacc.2020.03.031.
20. Guo T., Fan Y., Chen M. et al. Cardiovascular Implications of Fatal Outcomes of Patients With Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) // JAMA Cardiol.– 2020.– Vol. 5 (7).– P. 811–818.  doi: 10.1001/jamacardio.2020.1017.
21. Gupta A., Madhavan M.V., Sehgal K. et al. Extrapulmonary manifestations of COVID-19 // Nat. Med.– 2020.– Vol. 26 (7).– P. 1017–1032.
22. Kirchhof P., Benussi S., Kotecha D. et al. 2016 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS // Europace.– 2016.– Vol. 18 (11).– P. 1609–1678.  doi: 10.1093/europace/euw295.
23. Klein Klouwenberg P.M., Frencken J.F., Kuipers S. et al. Incidence, Predictors, and Outcomes of New-Onset Atrial Fibrillation in Critically Ill Patients with Sepsis. A Cohort Study // Am. J. Respir. Crit. Care Med.– 2017.– Vol. 195 (2).– P. 205–211. doi: 10.1164/rccm.201603-0618OC.
24. Madjid M., Connolly A.T., Nabutovsky Y. et al. Effect of High Influenza Activity on Risk of Ventricular Arrhythmias Requiring Therapy in Patients With Implantable Cardiac Defibrillators and Cardiac Resynchronization Therapy Defibrillators // Am. J. Cardiol.– 2019.– Vol. 124 (1).– P. 44–50. doi: 10.1016/j.amjcard.2019.04.011.
25. Monsieurs K.G., Nolan J.P., Bossaert L.L. et al. European Resuscitation Council Guidelines for Resuscitation 2015: Section 1. Executive summary // Resuscitation.– 2015.– Vol. 95.– P. 1–80. doi: 10.1016/j.resuscitation.2015.07.038.
26. Onder G., Rezza G., Brusaferro S. Case-Fatality Rate and Characteristics of Patients Dying in Relation to COVID-19 in Italy // JAMA.– 2020.– Vol. 323 (18).– P. 1775–1776. doi: 10.1001/jama.2020.4683.
27.  Priori S.G., Blomstrom-Lundqvist C., Mazzanti A. et al. 2015 ESC Guidelines for the management of patients with ventricular arrhythmias and the prevention of sudden cardiac death: The Task Force for the Management of Patients with Ventricular Arrhythmias and the Prevention of Sudden Cardiac Death of the European Society of Cardiology (ESC). Endorsed by: Association for European Paediatric and Congenital Cardiology (AEPC) // Eur. Heart J.– 2015.– Vol. 36 (41).– P. 2793–2867. doi: 10.1093/eurheartj/ehv316.
28. The European Society for Cardiology. ESC Guidance for the Diagnosis and Management of CV Disease during the COVID-19 Pandemic. https://www.escardio.org/Education/COVID-19-and-Cardiology/ESC-COVID-19-Guidance.
29. Wang C., Horby P.W., Hayden F.G. et al. A novel coronavirus outbreak of global health concern // Lancet.– 2020.– Vol. 395 (10223).– P. 470–473. doi: 10.1016/S0140-6736(20)30185-9.
30. Wang D., Hu B., Hu C. et al. Clinical Characteristics of 138 Hospitalized Patients With 2019 Novel Coronavirus-Infected Pneumonia in Wuhan, China // JAMA.– 2020.– Vol. 323 (11).– P. 1061–1069. doi: 10.1001/jama.2020.1585.
31. Yang X., Yu Y., Xu J. et al. Clinical course and outcomes of critically ill patients with SARS-CoV-2 pneumonia in Wuhan, China: a single-centered, retrospective, observational study // Lancet Respir. Med.– 2020.– Vol. 8 (5).– P. 475–481. doi: 10.1016/S2213-2600(20)30079-5. 

Рівень маркерів системного запалення і клінічний перебіг стабільної ішемічної хвороби серця в пацієнтів зі стенозувальним атеросклерозом коронарних артерій та без нього

В.Й. Целуйко, Т.В. Пильова

Література  

1. AlBadri A., Lai K., Wei J. et al. Inflammatory biomarkers as predictors of heart failure in womenwithout obstructive coronary artery disease: A report from the NHLBI-sponsored Women’s Ischemia SyndromeEvaluation (WISE) // PLoSONE.– 2017.– Vol. 12 (5).– P. e0177684. doi: 10.1371/journal. pone.01776845.
2. Al-Khatib S.M., Stevenson W.G., Ackerman M.J. et al. 2017 AHA/ACC/HRS Guideline for Management of Patients With Ventricular Arrhythmias and the Prevention of Sudden Cardiac Death: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines and the Heart Rhythm Society // Circulation.– 2018.– Vol. 138 (13).– P. e272–e391. doi: 10.1161/CIR.0000000000000549.
3. AlMahameed S.T., Ziv O. Ventricular Arrhythmias // Med. Clin. North Am.– 2019.– Vol. 103 (5).– P. 881–895. doi: 10.1016/j.mcna.2019.05.008.
4. Austen W.G., Edwards J.E., Frye R.L. et al. A reporting system on patients evaluated for coronary artery disease. Report of the Ad Hoc Committee for Grading of Coronary Artery Disease, Council on Cardiovascular Surgery, American Heart Association // Circulation.– 1975.– Vol. 51.– P. 5–40.
5. Brainin P, Frestad D, Prescott E. The prognostic value of coronary endothelial and microvascular dysfunction in subjects with normal or non-obstructive coronary artery disease: a systematic review and meta-analysis // Int. J. Cardiol.– 2018.– Vol. 254.
6. Daniels L.B. Pretenders and contenders: inflammation, c-reactive protein, and interleukin-6 // J. Am. Heart Assoc.– 2017.– Vol. 6 (10).– P. e007490.
7. Gager G.M., Biesinger B., Hofer F. et al. Interleukin-6 level is a powerful predictor of long-term cardiovascular mortality in patients with acute coronary syndrome // Vascul. Pharmacol.– 2020.– Vol. 135.– P. 106806.
8. Held C., White H.D., Stewart R.A.H. et al. Inflammatory Biomarkers Interleukin-6 and C-Reactive Protein and Outcomes in Stable Coronary Heart Disease: Experiences From the STABILITY (Stabilization of Atherosclerotic Plaque by Initiation of Darapladib Therapy) Trial // J. Am. Heart Assoc.– 2017.– Vol. 6 (10).– P. e005077.
9. Kaptoge S., Seshasai S.R., Gao P. et al. Inflammatory cytokines and risk of coronary heart disease: new prospective study and updated meta-analysis // Eur. Heart J.– 2014.– Vol. 35 (9).– P. 578–589.
10. Kunadian V., Chieffo A., Camici P.G. et al. An EAPCI Expert Consensus Document on Ischaemia with Non-Obstructive Coronary Arteries in Collaboration with European Society of Cardiology Working Group on Coronary Pathophysiology & Microcirculation Endorsed by Coronary Vasomotor Disorders International Study Group // Eur. Heart J.– 2020.– Vol. 41, Issue 37.– P. 3504–3520. doi: 10.1093/eurheartj/ehaa503.
11. Levey A.S., Lesley A. et al. A New Equation to Estimate Glomerular Filtration Rate // Ann. Intern. Med.– 2009.– Vol. 150 (9).– P. 604–612. doi: 10.7326/0003-4819-150-9-200905050-00006.
12. Ma J., Chen X. Anti-inflammatory therapy for coronary atherosclerotic heart disease: unanswered questions behind existing successes // Front Cardiovasc. Med.– 2021.– Vol. 7.– P. 631398.
13. Niccoli G., Scalone G., Crea F. Acute myocardial infarction with no obstructive coronary atherosclerosis: mechanisms and management // J. Am. Heart Assoc.– 2012.– Vol. 1 (3).– P. e001388. doi: 10.1161/JAHA.112.001388.
14. Pai J.K., Pischon T., Ma J. et al. Inflammatory markers and the risk of coronary heart disease in men and women // New Engl. J. Med.– 2004.– Vol. 351 (25).– P. 2599–2610. doi: 10.1056/NEJMoa040967.
15. Pargaonkar V.S., Kobayashi Y., Kimura T. et al. Accuracy of non-invasive stress testing in women and men with angina in the absence of obstructive coronary artery disease // Int. J. Cardiol.– 2019.– Vol. 282.– P. 7–15.
16. Ridker P.M., Libby P., MacFadyen J.G. et al. Modulation of the interleukin-6 signalling pathway and incidence rates of atherosclerotic events and all-cause mortality: analyses from the Canakinumab Anti-Inflammatory Thrombosis Outcomes Study (CANTOS) // Eur. Heart J.– 2018.– Vol. 39 (38).– P. 3499–3507.
17. Ridker P.M., MacFadyen J.G., Glynn R.J. et al. Comparison of interleukin-6, C-reactive protein, and low-density lipoprotein cholesterol as biomarkers of residual risk in contemporary practice: secondary analyses from the Cardiovascular Inflammation Reduction Trial // Eur. Heart J.– 2020.– Vol. 41 (31).– P. 2952–2961.
18. Taqueti V.R., Hachamovitch R., Murthy V.L. et al. Global coronary flow reserve is associated with adverse cardiovascular events independently of luminal angiographic severity and modifies the effect of early revascularization // Circulation.– 2015.– Vol. 131.– P. 19–27.
19. Thygesen K., Alpert J.S., Jaffe A.S. et al. ESC Scientific Document Group; Fourth universal definition of myocardial infarction Fourth Universal Definition of Myocardial Infarction // J. Am. Coll. Cardiol.– 2018.– Vol. 72 (18).– P. 2231–2264. doi: 10.1016/j.jacc.2018.08.1038.
20. Tong D.C., Whitbourn R., MacIsaac A. et al. High-sensitivity C-reactive protein is a predictor of coronary microvascular dysfunction in patients with ischemic heart disease // Front. Cardiovasc. Med.– 2018.– Vol. 4.– P. 81.