Оригінальні дослідження

DOI: http://doi.org/10.31928/2305-3127-2018.3.515 

Критерії вибору методу реваскуляризації міокарда в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця у клінічній практиці

О.А. Єпанчінцева ^{1, 2}, О.Й. Жарінов ², К.О. Міхалєв ³, А.В. Хохлов ¹, Б.М. Тодуров ^{1, 2}

¹ ДУ «Інститут серця МОЗ України», Київ 
² Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ
³ ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, Київ

Мета роботи – встановити клінічні, ехокардіографічні та ангіографічні особливості, які впливають на вибір методу реваскуляризації міокарда в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС), відібраних в умовах реальної клінічної практики з урахуванням заздалегідь визначених анатомічних критеріїв.

Матеріали і методи. У ретроспективному обсерваційному одноцентровому дослідженні проаналізували дані обстеження хворих на стабільну ІХС (n = 341), у яких за анатомічними критеріями було можливим виконання стентування (СВА) або шунтування (ШВА) вінцевих артерій. Аналізували демографічні, клінічні, ехокардіографічні, ангіографічні показники, а також показники якості життя за опитувальниками MLHFQ та SF-36. Серед обстежених пацієнтів було 284 (83,3 %) чоловіки і 57 (16,7 %) жінок віком від 32 до 83 років, середній вік – (61 ± 9) років. У 252 (73,9 %) осіб зареєстрували післяінфарктний кардіосклероз, у 329 (96,5 %) – стабільну стенокардію напруження різних функціональних класів. СВА було виконане у 68 (19,9 %) пацієнтів, ШВА – 273 (80,1 %).

Результати. Тяжчий перебіг стабільної ІХС серед пацієнтів, відібраних для ШВА, характеризувався переважанням у цій групі осіб з ІІІ–IV функціональним класом стенокардії, на відміну від групи СВА: 87,9 проти 69,1 % відповідно (р < 0,001). Окрім того, у цій групі частіше виявляли цукровий діабет (34,8 проти 17,6 % відповідно; р = 0,006). У групі ШВА частіше призначали фонову терапію β-адреноблокаторами (78,0 проти 55,9 % відповідно; р < 0,001), органічними нітратами (48,4 проти 11,8 % відповідно; р < 0,001), а також пероральними антигіперглікемічними препаратами (22,0 проти 4,4 % відповідно; р = 0,001). Група СВА характеризувалася кращими показниками якості життя, асоційованої зі здоров’ям. Для проведення СВА частіше відбирали хворих з ізольованим ураженням передньої міжшлуночкової гілки лівої вінцевої артерії та двосудинним ураженням, тоді як ШВА надавали перевагу в пацієнтів із трисудинним ураженням.

Висновки. Окрім частішого виявлення багатосудинного ураження вінцевих артерій, особливостями групи ШВА було частіше виявлення ожиріння, цукрового діабету, більший ступінь вираження стенокардії та змін якості життя. При подібному ступені вираження стенозувального атеросклерозу вінцевих артерій важливими критеріями вибору методу реваскуляризації міокарда в клінічній практиці є вираження клінічних симптомів, наявність супутніх захворювань і попереднє лікування ІХС. 

Ключові слова: реваскуляризація міокарда, ішемічна хвороба серця, аортокоронарне шунтування, стентування.

Критерии выбора метода реваскуляризации миокарда у пациентов со стабильной ишемической болезнью сердца в клинической практике

О.А. Епанчинцева ^{1, 2}, О.И. Жаринов ², К.А. Михалев ³, А.В. Хохлов ¹, Б.М.  Тодуров^{1, 2}

¹ ГУ «Институт сердца МЗ Украины», Киев
² Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Киев
³ ГНУ «Научно-практический центр профилактической и клинической медицины» Государственного управления делами, Киев

Цель работы – установить клинические, эхокардиографические и ангиографические особенности, влияющие на выбор метода реваскуляризации миокарда у пациентов со стабильной ишемической болезнью сердца (ИБС), отобранных в условиях реальной клинической практики с учетом заранее заданных анатомических критериев.

Материалы и методы. В ретроспективном обсервационном одноцентровом исследовании проанализировали данные обследования пациентов со стабильной ИБС (n = 341), у которых по анатомическими критериям было возможно выполнение стентирования (СКА) или шунтирования (ШКА) коронарных артерий. Анализировали демографические, клинические, эхокардиографические, ангиографические показатели, а также показатели качества жизни по опросникам MLHFQ и SF-36. Среди обследованных было 284 (83,3 %) мужчин и 57 (16,7 %) женщин в возрасте от 32 до 83 лет, средний возраст – (61 ± 9) лет. У 252 (73,9 %) лиц зарегистрировали постинфарктный кардиосклероз, у 329 (96,5 %) – стабильную стенокардию напряжения различных функциональных классов. СКА было выполнено у 68 (19,9 %) пациентов, ШКА – у 273 (80,1 %).

Результаты. Тяжелое течение стабильной ИБС среди пациентов, отобранных для ШКА, характеризовалось преобладанием в этой группе лиц с ІІІ–IV функциональным классом стенокардии, в отличие от группы СКА: 87,9 по сравнению с 69,1 %, соответственно (р < 0,001). Кроме того, в этой группе чаще выявляли сахарный диабет (34,8 по сравнению с 17,6 %, соответственно; р = 0,006). В группе ШКА чаще назначалась фоновая терапия β-адреноблокаторами (78,0 по сравнению с 55,9 %, соответственно; р < 0,001), органическими нитратами (48,4 по сравнению с 11,8 % соответственно; р < 0,001), а также пероральными антигипергликемическими препаратами (22,0 по сравнению с 4,4 % соответственно; р = 0,001). Группа СКА характеризовалась лучшими показателями качества жизни, связанного со здоровьем. Для проведения СКА чаще отбирались пациенты с изолированным поражением передней межжелудочковой ветви левой коронарной артерии и двухсосудистым поражением, – напротив, ШКА предпочитали у пациентов с трехсосудистыми поражениями.

Выводы. Кроме более частого выявления многососудистого поражения коронарных артерий, особенностями группы ШКА были более высокая частота встречаемости ожирения, СД, бόльшая выраженность стенокар- дии и изменений качества жизни. При подобной выраженности стенозирующего атеросклероза коронарных артерий, важными критериями выбора метода реваскуляризации миокарда в клинической практике является выраженность клинических симптомов, наличие сопутствующих заболеваний и предшествующее лечение ИБС.

Ключевые слова: реваскуляризация миокарда, ишемическая болезнь сердца, аортокоронарное шунтирование, стентирование.