Оригінальні дослідження

Ефективність статичної балонної атріосептостомії для корекції гемодинаміки при складних природжених вадах серця

О.О. Мотречко, А.В. Максименко, Ю.Л. Кузьменко, М.П. Радченко, Н.М. Руденко

ДУ «Науково-практичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», Київ

Мета роботи – оцінити ефективність та безпосередні й віддалені результати проведення статичної балонної атріосептостомії в пацієнтів зі складними природженими вадами серця, які потребували розширення між- передсердного сполучення.

Матеріали і методи. За період з лютого 2006 р. до січня 2017 р. у Науково-практичному центрі дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України проведено статичну балонну атріосептостомію 21 пацієнту (12 хлопчикам та 9 дівчаткам). Вік пацієнтів – від 1,5 міс до 10 років (у середньому (12,2 ± 11,0) міс), маса тіла – від 3 до 20,8 кг (у середньому (6,8 ± 2,5) кг). У пацієнтів І групи (n = 12), яким було необхідно покращення змішування на передсердному рівні, діаметр дефекту міжпередсердної перегородки становив 2–10 мм (у середньому (3,9 ± 1,3) мм), рівень сатурації артеріальної крові киснем (SаO2) перед процедурою – 7–83 % (у середньому (64,5 ± 2,8) %), трансатріальний градієнт до процедури – 3–12 мм рт. ст. (у середньому (96,3 ± 2,1) мм рт. ст.). У пацієнтів ІІ групи (n = 9), які потребували проведення атріосептостомії для декомпресії камер серця, розмір дефекту міжпередсердної перегородки становив у середньому (3,3 ± 0,8) мм, трансатріальний градієнт – (13,2 ± 6,5) мм рт. ст., SаO2 – (78,5 ± 6,3) %.

Результати. Ефективний результат проведення статичної балонної атріосептостомії спостерігали в 17 (81 %) пацієнтів. Період без додаткових кардіохірургічних втручань після атріосептостомії у 12 пацієнтів становив 6–60 міс, у середньому – (21 ± 15) міс. Рання летальність становила 4,7 % (n=1), пізня летальність – 5 % (n=1). Ускладнення, що потребувало консервативного лікування, виникло в одного (4,7 %) пацієнта. У І групі показник SаO2 у середньому збільшився на (19,4 ± 14,6) %, трансатріальний градієнт знизився в середньому на (5,3 ± 1,7) мм рт. ст. У ІІ групі рівень SaO2 зріс у середньому на (5,1 ± 3,6) %, трансатріальний градієнт зменшився в середньому на (8,5 ± 4,3) мм рт. ст.

Висновки. Статична балонна атріосептостомія – ефективний та безпечний малоінвазивний метод розширення міжпередсердного сполучення.

Ключові слова: статична балонна атріосептостомія, природжені вади серця, ендоваскулярна хірургія

Эффективность статической баллонной атриосептостомии для коррекции гемодинамики при сложных врожденных пороках сердца

А.А. Мотречко, А.В. Максименко, Ю.Л. Кузьменко, М.П. Радченко, Н.Н. Руденко

ГУ «Научно-практический медицинский центр детской кардиологии и кардиохирургии МЗ Украины», Киев

Цель работы – оценить эффективность, а также непосредственные и отдаленные результаты проведения статической баллонной атриосептостомии у пациентов со сложными врожденными пороками сердца, при которых необходимо расширение межпредсердного сообщения.

Материалы и методы. За период с февраля 2006 г. по январь 2017 г. в Научно-практическом медицинском центре детской кардиологии и кардиохирургии МЗ Украины проведена статическая баллонная атриосептостомия 21 пациенту (12 мальчикам и 9 девочкам). Возраст пациентов составлял от 1,5 мес до 10 лет (в среднем (12,2 ± 1,1) мес), масса тела – 3–20,8 кг (в среднем (6,8 ± 2,5) кг). У пациентов I группы (n = 12), которым было необходимо улучшение смешивания крови на предсердном уровне, диаметр дефекта межпредсердной перегородки составлял 2–10 мм (в среднем (3,9 ± 1,3) мм), уровень сатурации артериальной крови кислородом (SaO2) перед процедурой – 7–83 % (в среднем (64,5 ± 2,8) %), трансатриальный градиент – 3–12 мм рт. ст. (в среднем (6,3 ± 2,1) мм рт. ст.). Во ІІ группе (n = 9), пациенты которой требовали проведения атриосептостомии для декомпрессии камер сердца, диаметр дефекта межпредсердной перегородки составлял в среднем (3,3 ± 0,8) мм, трансатриальный градиент – (13,2 ± 6,5) мм рт. ст., SaO2 – (78,5 ± 6,3) %.

Результаты. Эффективный результат проведения статической баллонной атриосептостомии отмечен у 17 (81 %) пациентов. Период без дополнительных кардиохирургических вмешательств после атриосептостомии у 12 пациентов составлял от 6 до 60 мес (в среднем (21 ± 15) мес). Ранняя летальность составила 4,7 % (n = 1), поздняя летальность – 5 %. Осложнения, потребовавшие консервативного лечения, возникли у одного (4,7 %) пациента. В I группе показатель SaO2 увеличился в среднем на (19,4 ± 14,6) %. Трансатриальный градиент снизился в среднем на (5,3 ± 1,7) мм рт. ст. Во ІІ группе уровень SaO2 увеличился в среднем на (5,1 ± 3,6) %, трансатриальный градиент уменьшился в среднем на (8,5 ± 4,3) мм рт. ст.

Выводы. Статическая баллонная атриосептостомия является эффективным и безопасным малоинвазивным методом расширения межпредсердного сообщения.

Ключевые слова: статическая баллонная атриосептостомия, врожденные пороки сердца, эндоваскулярная хирургия.