Технології діагностики та лікування
DOI: http://doi.org/10.31928/2305-3127-2020.1.1523
Хpoнічна коронарна оклюзія в стенті. Ефективність реваскуляризації і техніка виконання
С.М. Фуркало
ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України», Київ
Формування неоінтимальної гіперплазії після імплантації стента і виникнення оклюзії в стенті вважається поступовим процесом з можливим формуванням клініки стабільної стенокардії.
Матеріали і методи. У реєстр увійшов 131 хворий з рестенотичними змінами в раніше імплантованому стенті, що становило 3,75 % від загальної кількості інтервенційних втручань за відповідний період. З них у 36 (1,02 %) хворих зафіксована хронічна оклюзія в раніше імплантованому стенті. У більшості випадків траплялося багатосудинне ураження, період після стентування становив у середньому понад 78 місяців, причому перебіг захворювання був симптомним у всіх пацієнтів. Найчастіше (38,2 % випадків) оклюзію в стенті реєстрували в передній міжшлуночковій гілці лівої коронарної артерії.
Результати. Результати свідчать, що за наявності конусних (тайперованих) проксимальної і дистальної чашок оклюзії ефективність реканалізації була найбільшою (86,6 %), забезпечуючи внутрішньопросвітне просування провідника як при антеградному доступі, так і в разі ретроградного підходу реканалізації артерій з хронічними оклюзіями у стенті. Найчастіше застосовувалася методика з використанням провідників зі зростаючим «навантаженням» на кінчику провідника до отримання ефекту (AWE – antegrade wire escalation).
Висновки. У сучасних умовах реканалізація артерії з хронічною коронарною оклюзією в стенті характеризується значним успіхом (85–90 %). Необхідно застосування коронарних провідників зі значним навантаженням на кінчик, мікрокатетерів з підвищеною пенетрувальною здатністю, а також спеціалізованих мікрокатетерів. Високу ефективність демонструють тайперовані провідники з композитною структурою, такі як Gaia 2,3. Повторне стентування вимагає оптимізації з використанням методів внутрішньосудинної візуалізації.
Ключові слова: хронічна коронарна оклюзія, стентування, стент, реканалізація.
Хроническая коронарная окклюзия в стенте. Эффективность реваскуляризации и техника выполнения
С.Н. Фуркало
ГУ «Национальный институт хирургии и трансплантологии имени А.А. Шалимова НАМН Украины», Киев
Формирование неоинтимальной гиперплазии после имплантации стента и возникновение окклюзии в стенте считается постепенным процессом с возможным формированием клиники стабильной стенокардии.
Материалы и методы. В наш регистр вошел 131 больной с рестенотическими изменениями в ранее имплантированном стенте, что составило 3,75 % от общего числа интервенционных вмешательств за соответствующий период. Из них у 36 (1,02 %) больных зафиксирована хроническая окклюзия в ранее имплантированном стенте. В большинстве случаев встречалось многососудистое поражение, период после стентирования составил более 78 месяцев, причем течение заболевания было симптомным у всех пациентов. Наиболее часто (38,2 % случаев) окклюзия в стенте фиксировалась в передней межжелудочковой ветви левой коронарной артерии.
Результаты. Результаты свидетельствуют, что при наличии конусных (тайперированных) проксимальной и дистальной чашек окклюзии эффективность реканализации была наибольшей (86,6 %), обеспечивая внутрипросветное продвижение проводника как при антеградном доступе, так и в случае ретроградного подхода реканализации артерий с хроническими окклюзиями в стенте. Наиболее часто применялась методика с использованием проводников с возрастающей «нагрузкой» на кончике проводника до получения эффекта (AWE – antegrade wire escalation).
Выводы. В современных условиях реканализация артерий с хронической коронарной окклюзией в стенте характеризуется значительным успехом (85–90 %). Необходимо применение коронарных проводников cо значительной нагрузкой на кончик, микрокатетеров с повышенной пенетрирующей способностью, а также специализированных микрокатетеров. Высокую эффективность демонстрируют тайперированные проводники с композитной структурой, такие как Gaia 2,3. Повторное стентирование требует оптимизации с использованием методов внутрисосудистой визуализации.
Ключевые слова: хроническая коронарная окклюзия, стентирование, стент, реканализация.
[PDF] | [Література] |