Оригінальні дослідження

Стентування основного стовбура лівої коронарної артерії: технічні підходи і результати втручань

С.М. Фуркало

Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України, Київ

      Мета роботи – проаналізувати технічні особливості стентування основного стовбура лівої коронарної артерії (ОС ЛКА) і розглянути найбільш часто використовувані варіанти біфуркаційного стентування (crash, mini-crash, culotte, SKS, TAP).
      Матеріали і методи. Розглянуто 101 випадок стентування ОС ЛКА. Перебіг захворювання був стабільним у 85 (85,4 %) хворих, середній вік хворих становив (59,6 ± 9,8) року, фракція викиду – (51,3 ± 8,0) %. Комплекс досліджень поєднував загальноклінічні методи, холтерівське моніторування (в окремих хворих), ультразвукове дослідження, селективну коронарографію за методикою Judkins і ліву вентрикулографію. Ураження гирла ОС ЛКА відзначено у 8 випадках, біфуркаційне ураження було в більшості (86) хворих.
      Результати. Виконання втручання було успішним у 100 пацієнтів, в одному випадку виникла необхідність екстреного проведення операції аортокоронарного шунтування, протягом 5 днів помер один хворий унаслідок тромбозу стента. У стентуванні ОС ЛКА домінувала методика одного стента (65 випадків). Техніку crash застосовано у 12 хворих, culotte – у 7 пацієнтів, V-стентування – у 2 хворих.
      Висновки. За період спостереження в середньому (48,5 ± 37,3) міс внаслідок кардіальних причин померло 6 хворих, повторну реваскуляризацію виконано у 8 хворих. У 70 % випадків стан здоров’я оцінено хворими як добрий або задовільний.

Ключові слова: ліва коронарна артерія, основний стовбур, коронарографія, стентування.

 Стентирование основного ствола левой коронарной артерии: технические подходы и результаты вмешательств

С.Н. Фуркало

Национальный институт хирургии и трансплантологии им. А.А. Шалимова НАМН Украины, Киев

      Цель работы – проанализировать технические особенности стентирования основного ствола левой коронарной артерии (ОС ЛКА) и рассмотреть наиболее часто применяемые варианты бифуркационного стентирования (crash, mini-crash, culotte, SKS, TAP).
      Материалы и методы. Рассмотрен 101 случай стентирования ОС ЛКА. Течение заболевания было стабильным у 85 (85,4 %) больных, средний возраст больных составил (59,6 ± 9,8) года, фракция выброса – (51,3 ± 8,0) %. Комплекс исследований включал общеклинические методы, холтеровское мониторирование (у некоторых больных), ультразвуковое исследование, селективную коронарографию по методике Judkins и левую вентрикулографию. Поражение устья ОС ЛКА отмечено в 8 случаях, бифуркационное поражение было у большинства (86) больных.
      Результаты. Выполнение вмешательства было успешным у 100 пациентов, в одном случае потребовалось экстренное проведение операции аортокоронарного шунтирования, в течение 5 дней умер один больной вследствие тромбоза стента. Доминирующей техникой в стентировании ОС ЛКА была методика одного стента (65 случаев). Техника crash применена у 12 больных, culotte – у 7 пациентов, V-стентирование – у 2 больных.
      Выводы. За период наблюдения в среднем (48,5 ± 37,3) мес от кардиальных причин умерло 6 больных, повторная реваскуляризация выполнена у 8 больных. В 70 % случаев состояние здоровья оценено больными как хорошее или удовлетворительное.

Ключевые слова: левая коронарная артерия, основной ствол, коронарография, стентирование.