Механічні клапани серця: прогрес конструктивних рішень

М.Д. Глагола, М.В. Лукасевич, А.М. Федоренко, В.Б. Демянчук

Література 

1. Бокерия Л.А., Соболева Н.Н., Бокерия О.Л. и др. Первый опыт применения трехстворчатых протезов клапанов «Трикардикс» у пациентов с митральными пороками сердца // Анналы хирургии.– 2008.– № 3.– С. 14–18.
2. Beall A.C., Morris G.C., Howell J.F. et al. Clinical experience with an improved mitral valve prosthesis // Ann. Thorac. Surg.– 1973.– Vol. 15.– P. 601–605.
3. Bjork V.O. Advantages and long-term results of the Bjork-Shiley valve // Cardiovascular medicine / Ed. J. Vogel.– NY: Raven Press, 1982.– P. 293–294.
4. Blackstone E.H., Kirklin J.W., Pluth J.R. et al. The performance of the Braunwald – Cutter prosthetic valve // Ann. Thorac. Surg.– 1977.– Vol. 23.– P. 302–318.
5. Bokros J.C. Carbon in prosthetic heart valves // Ann. Thorac. Surg.– 1989.– Vol. 48.– Р. 49–50.
6. Braunwald N.S. It will work: the first successful mitral valve replacement // Ann. Thorac. Surg.– 1989.– Vol. 48.– Р. 1–2.
7. Braunwald N.S, Tatooles C., Turina M. et al. New development in the design of fabric covered prosthetic heart valves // J. Thorac. Cardiovasc. Surg.– 1971.– Vol. 62.– P. 673–682.
8. Burdon T.A., Miller D.C., Oyer P.E. et al. Durability of porcine valves at fifteen years in a representative north American patient population // J. Thorac. Cardiovasc. Surg.– 1992.–Vol. 103.– P. 238–252.
9. Butchart E. Twenty-years experience with Medtronic–Hall valve. // J. Thorac. Cardiovasc. Surg.– 2001.– Vol. 121.–P. 1090–1100.
10. De Wall RA., Qasim N., Carr L. Evolution of mechanical heart valves // Ann. Thorac. Surg.– 2000.– Vol. 69.– P. 1612–1621.
11. Di Summa M., Poletti B., Bruno А. et al. Long-term outcome after valve replacement with the Omnicarbon prosthesis // J. Heart Valve Dis.– 2000.– Vol. 11.– P. 517–523.
12. Emery R.W., Aaron K.V., Kroshus T.J. et al. Decision making in the choice of heart valve replacement in patients aged 60-70 years: twenty-year follow-up of the St. Jude Medical aortic valve prosthesis // J. Heart Valve Dis.– 2001.– Vol. 11. (Suppl. 1).– P. 27–44.
13. Gillinov A.M., Blackstone E.H., Alster M.S. et al. The Carbomedics Top Hat supraannular aortic valve: a multicenter study // Ann. Thorac. Surg.– 2003.– Vol. 72.– P. 1175–1180.
14. Gott V., Alejo D., Cameron D. Mechanical heart valves: 50 years of evolution // Ann. Thorac. Surg.– 2003.– Vol. 76.– P. 2230–2239.
15. Gott V.L., Daggett R.L., Young W.P. Development of a carbon coated, central-hinging bileaflet valve // Ann. Thorac. Surg.– 1989.– Vol. 48.– Р. 28–30.
16. Harken D.E., The emergence of cardiac surgery: personal reflection of the 1940s and 1950s // J. Thorac. Cardiovasc. Surg.– 1989.– Vol. 98.– P. 805–813.
17. Kay J.H., Tsuji H.K., Redington J.V. et al. Experiences with the Kay–Shiley disc valve // Prosthetic heart valves / Ed. L.A. Brewer III.– Springfield: Charles Thomas, 1969.– P. 609–620.
18. Lindblum D., Rodrigues L., Bjork V.O. Mechanical failure of the Bjork–Shiley valve: update follow-up and considerations on prophylactic replacement // J. Thorac. Cardiovasc. Surg.– 1989.– Vol. 97.– P. 95–97.
19. Magovern G.J., Lieber G.A., Park S.B. et al. Twenty-five-year reviw of the Magovern–Cromie suturless aortic valve // Ann. Thorac. Surg.– 1989.– Vol. 48.– Р. 33–34.
20. Mikhail A.A., Ellis B.S., Johnson S. Eighteen-year evolution from the Lillehei–Kaster valve to Omni design // Ann. Thorac. Surg.– 1999.– Vol. 48.– Р. 61–64.
21. Selton-Suty C., Hoen B., Grentzinger A. et al. Clinical and bacteriological characteristics of infective endocarditis in the elderly // Heart.– 1997.– Vol. 77.– P. 260–263.
22. Shulz R., Werner G.S., Fuchs J.B. et al. Clinical outcome and prosthetic valve endocarditis in the 1990s // Eur. Heart J.– 1996.– Vol. 17.– P. 281–288.
23. Smeloff E.A. Comparative study of heart valve design in the 1960s // Ann. Thorac. Surg.– 1989.– Vol. 48.– Р. 31–32.
24. Starr A., Herr R., Wood J.A. Accumulated experience with the Starr–Edwards prosthesis 1960–1968 // Prosthetic heart valves / Ed. L.A. Brewer III.– Springfield: Charles Thomas, 1969.– P. 148–163.
25. Stewart S., Cianciotta D., Hicks G.L. et al. The Lillehei–Kaster aortic valve prosthesis: long-term results in 273 patients with 1253 patient-year of follow-up // J. Thorac. Cardiovasc. Surg.– 1988.– Vol. 95.– P. 1023–1030.
26. Sutherland R.D., Guynes W.A., Nichols C.T. et al. Excessive strut wear allowing ball-poppet embolization in De Bakey–Surgitool aortic valve prosthesis // J. Thorac. Cardiovasc. Surg.– 1982.– Vol. 23.– P. 179–180.
27. Swanson J.S., Starr A. The ball valve experience over three decades // Ann. Thorac. Surg.– 1989.– Vol. 48.– Р. 51–52.
28. Truninger K., Attenhofer C.H., Seifert B. et al. Long term follow up of prosthetic valve endocarditis: what characteristics identify patients who were treated successfully with antibiotics alone? // Heart.– 1999.– Vol. 88.– P. 714–720.
29. Yacoub M., Rasmi N.R., Sundt T.M. et al. Fourteen year experience with homovital homografts for aortic valve replacement // J. Thorac. Cardiovasc. Surg.– 1995.– Vol. 110.– P. 186–194.

Синдром Вольфа – Паркинсона – Уайта и фибрилляция предсердий

Н.Т. Ватутин, Н.В. Калинкина, А.Э. Дегтярёва, О.К. Кашанская

Література 

1. Ардашев В.Н., Стеклов В.И. Лечение нарушений сердечного ритма.– М.: Медпрактика.– 1998.– С. 13–14.
2. Белялов Ф.И. Аритмии сердца.– Иркутск: РИО ИГИУВа.– 2011.– C. 131–154.
3. Бобров В.А., Жаринов О.И., Куць В.А. и др. Диагностика синдромов преждевременного возбуждения желудочков // Укр. кардіол. журн.– 2009.– № 4.– С. 98–108.
4. Бойцов С.А., Подлесов А.М. Постоянная форма фибрилляции предсердий // Сердце.– 2002.– № 2.– С. 76–82.
5. Бокерия Л.А., Оганов Р.Г., Ревишвили А.Ш. Рекомендации по лечению больных с нарушением ритма сердца.– М.: РАМН, 2006.– С. 127–128.
6. Ватутин Н.Т., Калинкина Н.В. Синдром преждевременного возбуждения желудочков // Синдромы в кардиологии.– Донецк: Каштан, 2010.– С. 146–147.
7. Гусак В.К., Кузнецов А.С., Комиссаров С.И. и др. Хирургическое лечение больных с WPW-синдромом в сочетании с фибрилляцией предсердий // Укр. мед. часопис.– 2001.– № 5 (25).– С. 135–138.
8. Диагностика и лечение фибрилляции предсердий. Российские рекомендации, разработанные Комитетом экспертов Всероссийского научного общества кардиологов.– М., 2005.– C. 1–28.
9. Ковалев Д.В., Скибицкий В.В., Курзанов А.Н. Случай пароксизмальной фибрилляции предсердий на фоне синдрома Вольфа – Паркинсона – Уайта // Вестник Городской больницы.– 2010 – № 3.– C. 1–8.
10. Кушаковский М.С. Аритмии сердца.– СПб: Гиппократ, 1998.– 544 с.
11. Локшин С.Л., Правосудович С.А., Дзяк В.Г. О возможности устранения мерцательной аритмии у пациентов с синдромом WPW // Вестник аритмологии.– 1998.– № 7.– С. 36–41.
12. Миклашевич И.М., Школьникова М.А., Сыркин А.Л. и др. Естественное течение суправентрикулярных тахикардий, манифестировавших в детском возрасте // Вестник аритмологии.– 2002.– № 29.– С. 60–65.
13. Недоступ А.В., Благова О.В. Современная тактика медикаментозной урежающей терапии при мерцательной аритмии // Рус. мед. журн.– 2003.– № 21.– C. 1168–1172.
14. Фролов А.И., Зотов С.Ю., Зинченко Ю.В. Возрастные отличия электрофизиологических параметров у пациентов с синдромом Вольфа–Паркинсона–Уайта // Укр. мед. журн.– 2001.– № 2.– C. 9–15.
15. Шилов А.М., Мельник М.В., Осия А.О. и др. Пато физиология и принципы лечения фибрилляции предсердий // Рус. мед. журн.– 2011.– № 14.– С. 877–884.
16. ACC/AHA/ESC Guidelines for the Management of Patients With Atrial Fibrillation – Executive Summary // Eur. Heart J.– 2006.– Vol. 27.– P. 1979–2030.
17. Adlam D., Azeem T. Ventricular fibrillation during electrical cardioversion of pre-excited atrial fibrillation // Postgrad. Med. J.– 2003.– Vol. 79.– Р. 297–299.
18. Aronow W.S. Treatment of atrial fibrillation and atrial flutter. Part II // Cardiol. Rev.– 2008.– Vol. 16.– P. 230–239.
19. Beck O.A., Hochrein H. Indications and risks of anti-arrhythmia treatment with propafenone // Dutsch Med. Wochenschr.– 1978.– Vol. 103.– Р. 1261–1265.
20. Blanc J.J., Boschat J., Ollivier J.P. Penther P. Effects of oral sotalol on the conduction of accessory atrioventricular pathways // Arch. Mal. Coeur. Vaiss.– 1985.– Vol. 78.– Р. 1097–1102.
21. Bodalski R., Maryniak A., Walczak F. et al. Glass of water or ablation? Еpisodes of malignant atrial tachyarrhythmias during swimming in a lake in a woman with overt Wolff–Parkinson–White syndrome and benign palpitations for several decades of life // Kardiol. Pol.– 2008.– Vol. 66.– P. 1346–1349.
22. Brembilla-Perrot B., Chometon F., Groben L. et al. Are the results of electrophysiological study different in patients with a pre-excitation syndrome, with and without syncope? // Europace.– 2008.– Vol. 10.– Р. 175–180.
23. Brembilla-Perrot B., Holban I., Houriez P. et al. Does patient age influence the indications for investigating asympatomatic Wolff–Parkinson–White syndrome? // Arch. Mal. Coeur. Vaiss.– 2000.– Vol. 93.– Р. 1523–1527.
24. Brembilla-Perrot B., Popescu I., Huttin O. et al. Risk of atrial fibrillation according to the initial presentation of a preexcitation syndrome // Int. J. Cardiol.– 2011.– Р. 134–137.
25. Burashnikov A., Belardinelli L., Antzelevitch C. Atrial-selective sodium channel block strategy to suppress atrial fibrillation. Ranolazine versus propafenone // J. Pharmacol. Exp. Ther.– 2011.– C. 134–139.
26. Cagli K.E., Topaloglu S., Aras D. et al. Evaluation of atrial vulnerability immediately after radiofrequency catheter ablation of accessory pathway in patients with Wolff–Parkinson–White syndrome // J. Interv. Card. Electrophysiol.– 2009.– Vol. 26.– Р. 217–224.
27. Centurión O.A., Shimizu A., Isomoto S., Konoe A. Mechanisms for the genesis of paroxysmal atrial fibrillation in the Wolff–Parkinson–White syndrome: intrinsic atrial muscle vulnerability vs. electrophysiological properties of the accessory pathway // Europace.– 2008.– Vol. 10.– Р. 294–302.
28. Chillou C., Rodriguez L.M., Schlapfer J. et al. Clinical characteristics and electrophysiologic properties of atrioventricular accessory pathways: importance of the accessory pathway location // J. Amer. Coll. Cardiol.– 1992.– Vol. 20.– Р. 666–671.
29. Conover M.B. Diagnosis and management of arrhythmias associated with Wolff–Parkinson–White syndrome // Crit. Care Nurse.– 1994.– Vol.14.– Р. 30–39.
30. Emkanjoo Z., Ebadi K., Sharifi M. et al. Electrophysiological characteristics of orthodromic reentrant tachycardia in patients with Wolf–Parkinson–White syndrome and atrial fibrillation // Int. J. Cardiol.– 2010.– Vol. 12.– P. 196–198.
31. Erdem A., Madak, N., Yilmaz A. et al. Development of malignant ventricular arrhythmias in a young male with WPW pattern // Indian Pacing Electrophysiol. J.– 2010.– Vol. 10.– Р. 195–200.
32. Fazekas T.A. concise history of the Wolff–Parkinson–White syndrome // Orvostort Kozl.– 2007.– Vol. 51.– Р. 5–22.
33. Fengler B.T., Brady W.J., Plautz C.U. Atrial fibrillation in the Wolff–Parkinson–White syndrome: ECG recognition and treatment in the ED // Amer. J. Emerg. Med.– 2007.– Vol. 25.– Р. 576–583.
34. Gambhir D.S., Bhargava M., Arora R., Khalilullah M. Electrophysiologic effects and therapeutic efficacy of intravenous flecainide for termination of paroxysmal supraventricular tachycardia // Indian Heart J.– 1995.– Р. 237–243.
35. Guidelines for the management of atrial fibrillation. The Task Force for the Management of Atrial Fibrillation of the European Society of Cardiology // Eur. Heart J.– 2010.– Vol. 31.– P. 2369–2429.
36. Haigney M.C. Ablation should not be first-line therapy for the treatment of atrial fibrillation // Expert Rev. Cardiovasc. Ther.– 2007.– Vol. 5.– P. 673–679.
37. Huttin O., Brembilla-Perrot B. Relationships between age and accessory pathway location in Wolff-Parkinson-White syndrome // Ann. Cardiol. Angeiol. (Paris).– 2008.– Vol. 57.– Р. 225–230.
38. Jurkovicova O. Special character of atrial paroxysmal fibrillation in coincidence with WPW syndrome // Bratisl. Lek. Listy.– 2001.– Vol. 102.– Р. 424–426.
39. Knorre G.H. The earliest published electrocardiogram showing ventricular preexcitation // Pacing Clin. Electrophysiol.– 2005.– Vol. 28.– Р. 228–230.
40. Knorre G.H., Ismer B. Concealed accessory pathways: Historical notes // Herzschrittmacherther Elektrophysiol.– 2010.– Vol. 21.– Р. 71–76.
41. Lee P.C., Hwang B., Chen Y.J. et al. Electrophysiologic characteristics and radiofrequency catheter ablation in children with Wolff–Parkinson–White syndrome // Pacing Clin. Electrophysiol.– 2006.– Vol. 29.– Р. 490–495.
42. Li P. Electrophysiological properties of atrial fibrillation with WPW syndrome and the role of procainamide in conversion // Zhonghua Xin Xue Guan Bing Za Zhi. – 1991.– Vol. 65.– P. 65–66.
43. Lip G.Y., Apostolakis S. Atrial fibrillation (acute onset) // Clin. Evid. (online).– 2011.– N 15.– P. 0210.
44. Liu W., Liu G., Hu D. et al. Familial Wolff–Parkinson–White syndrome is linked to the loci on chromosome 7q3 // Chin. Med. J.– 2003.– Vol. 115.– Р. 1733–1735.
45. Luderitz B. WPW syndrome: the ‘Rosetta stone’ of rhythmology. The history of the Rosetta stone // Europace.–2009.– Vol. 11.– Р. 285–288.
46. Madrid A.H., Moro C., Marin Huerta E.M. et al. Atrial fibrillation in Wolff–Parkinson–White syndrome: reversal of isoproterenol effects by sotalol // Pacing Clin. Electrophysiol.– 1992.– Vol. 15.– P. 2111–2115.
47. Mah D., Miyake C., Clegg R. et al. Epicardial left atrial appendage and biatrial appendage accessory pathways // Heart Rhythm.– 2010.– Vol. 7.– P. 1740–1745
48. Manurung D., Yamin M. Wolff–Parkinson–White syndrome presented with broad QRS complex tachycardia // Acta Med. Indones.– 2007.– Vol. 39.– Р. 33–35.
49. Mujovic N., Grujic M., Mrdja S. et al. Recurrence of atrial fibrillation after successful radiofrequency catheter ablation of accessory pathway in patients with Wolff–Parkinson–White syndrome // Srp. Arh. Celok. Lek.– 2010.– Vol. 138.– P. 170–176.
50. Nielsen T.S., Dalager S., Larsen M.K. et al. Overlooked Wolff–Parkinson–White syndrome // Ugeskr Laeger.– 2010.– Vol. 172.– P. 2521–2522.
51. Nouira S., Ouarda F., Charfeddine C. et al. Clinical and genetic investigation of pediatric cases of Wolff–Parkinson–White syndrome in Tunisian families // Heart Lung.– 2010.– Vol. 39 – Р. 432–436.
52. Orczykowski M., Szumowski L., Szufladowicz E. et al. Sotalol prevents atrio-ventricular tachycardia but not atrial fibrillation with rapid ventricular response in a patient with WPW syndrome // Kardiol. Pol.– 2008.– Vol. 66.– Р. 800–804.
53. Rosner M.H., Brady W.J. Jr., Kefer M.P., Martin M.L. Electrocardiography in the patient with the Wolff–Parkinson–White syndrome: diagnostic and initial therapeutic issues // Amer. J. Emerg. Med.– 1999.– Vol. 17.– Р. 705–714.
54. Simonian S.M., Lotfipour S., Wall C. et al. Challenging the superiority of amiodarone for rate control in Wolff–Parkinson–White and atrial fibrillation // Intern. Emerg. Med.– 2010 – Vol 5.– P. 421–426.
55. Schaer B.A., Maurer A., Sticherling C. et al. Routine echocardiography after radiofrequency ablation: to flog a dead horse? // Europace.– 2009.– Vol. 11 – Р. 155–157.
56. Scheinman M.M. History of Wolff–Parkinson–White syndrome // Pacing Clin. Electrophysiol.– 2005.– Vol. 28.– Р. 152–156.
57. Schwaab B., Katalinic A., Boge U.M. et al. Quinidine for pharmacological cardioversion of atrial fibrillation: a retrospective analysis in 501 consecutive patients // Ann. Noninvasive Electrocardiol.– 2009.– Vol.14.– Р. 128–136.
58. Schwieler J.H., Zlochiver S, Pandit S.V. et al. Reentry in an accessory atrioventricular pathway as a trigger for atrial fibrillation initiation in manifest Wolff–Parkinson–White syndrome: a matter of reflection? // Heart Rhythm.– 2008.– Vol. 5.– Р. 1238–1247.
59. Sethi K.K., Dhall A., Chadha D.S. et al. WPW and preexcitation syndromes // J. Assoc. Physicians India.– 2007.– Vol. 15.– P. 10–15.
60. Shafquat A., Imdad A., Khalid S. et al. Cardiac electrophysiology studies and ablations for treatment of supraventricular arrhythmias-an initial experience from Karachi // J. Pak. Med. Assoc.– 2011.– Vol. 61.– P. 173–175.
61. Shapira A.R. Catheter ablation of supraventricular arrhythmias and atrial fibrillation // Am Fam Physician.– 2009.– Vol. 80.– Р. 1089–1094.
62. Shimizu W., Ohe T., Kurita T. et al. Effects of a combination of disopyramide and mexiletine on the anterograde accessory pathway conduction in patients with Wolff–Parkinson–White syndrome // Eur. Heart J.– 1992.– Vol. 13.– Р. 261–268.
63. Sugi K, Nakae T. Preexcitation syndrome // Nippon Rinsho.– 2002.– Vol. 60.– Р. 1395–1400.
64. Szumowski Ł., Walczak F., Urbanek P. et al. Risk factors of atrial fibrillation in patients with Wolff–Parkinson–White syndrome // Kardiol. Pol.– 2004.– Vol. 60.– Р. 206–216.
65. Tijunelis M.A., Herbert M.E. Myth: Intravenous amiodarone is safe in patients with atrial fibrillation and Wolff–Parkinson–White syndrome in the emergency department // Can. J.Emerg. Med.– 2005.– Vol. 7 – P. 262–265.
66. Turagam M.K., Velagapudi P., Kocheril A.G. Atrial fibrillation in athletes // Amer. J. Cardiol.– 2010.– Р. 172–174.
67. Vignati G., Balla E., Mauri L. et al. Clinical and electrophysiologic evolution of the Wolff–Parkinson–White syndrome in children: impact on approaches to management // Cardiol. Young.– 2000.– Vol. 10.– Р. 303–306.
68. Zhang Y., Wang L. Atrial vulnerability is a major mechanism of paroxysmal atrial fibrillation in patients with Wolff–Parkinson–White syndrome // Med. Hypotheses.– 2006.– Vol. 7.– Р. 1345–1347.

Эндоваскулярное лечение гипертрофической обструктивной кардиомиопатии

Б.М. Тодуров, А.В. Хохлов, С.Н. Фуркало, А.А. Максаков, Хоррам Сохраб, М.В. Шиманко, А.Н. Грицай, И.Н. Кузьмич, В.Ю. Кундин, Г.И. Ковтун, Е.В. Шныркова

Література 

1. Elliot P.M., Gimeno J.R., Tome M.T. et al. Left ventricular outflow tract obstruction and sudden death risk in patients with hypertrophic cardiomyopathy // Eur. Heart J.– 2006.–Vol. 27.– P. 1933–1941.
2. Gietzen F.H., Leuner C.J., Raute-Kreinsen U. et al. Acute and long-term interventional results after transcoronary ablation of septal hypertrophy (TASH). Catheter treatment for hypertrophic obstructive cardiomyopathy // Eur. Heart J.– 1999.– Vol. 20.– P. 1342–1354.
3. Heldman A.W., Wu K.C., Abraham T.P., Cameron D.E. Myectomy or alcohol septal ablation surgery and percutaneous intervention go another round // J. Amer. Coll. Cardiology.– Vol. 49 (3).– P. 358–360.
4. Juliano N., Wong S.C., Naidu S.S. Alcohol septal ablation for failed surgical myectomy // J. Invasiv. Cardiol.– 2005.– Vol. 17 (10).– P. 569–571.
5. Knight C., Kurbaan A.S., Seggewiss H. et al. Nonsurgical septal reduction for hypertrophic obstructive cardiomyopathy. Outcome in the first series of patients // Circulation.– 1997.– Vol. 95.– P. 2075–2081.
6. Kofflard M.J., Ten Cate F.J. et al. Hypertrophic cardiomyopathy in a large community-based population; clinical outcome and identification of risk factors for sudden cardiac death and clinical deterioration // J. Amer. Coll. Cardiology.– 2003.– Vol. 41.– P. 987–993.
7. Marron B.J., McKenna W.J., Danielson A. et al. A report of the American college of cardiology / European society of cardiology clinical expert consensus document on hypertrophic cardiomyopathy // J. mer. Coll. Cardiology.– 2003.– Vol. 42.– P. 1687–1713.
8. Richard P., Charron P., Carrier I. et al. Hypertrophic cardiomyopathy: distribution of disease genes, spectrum of mutations, and implications for a molecular diagnosis strategy // Circulation.– 2003.–Vol. 107.– P. 2227–2232.
9. Seggewiss H. Current status of alcohol septal ablation for patients with hypertrophic cardiomyopathy // Current. Cardiology. Reports.– 2001.– Vol. 3.– P. 160–166.
10. Sigwart U. Non-surgical myocardial reduction for hypertrophic obstructive cardiomyopathy // Lancet.– 1995.– Vol. 22.– P. 211–214.
11. Zipes D.P., Camm A.J. et al. ACC/AHA/ESC 2006 guidelines for management of patients with ventricular arrhythmias and the prevention of sudden cardiac death // Circulation.– 2006.– Vol. 114.– P. 385–484.

Проблеми діагностики та лікування аритмогенної дисплазії правого шлуночка

Н.Д. Орищин, О.Й. Жарінов, О.Я. Сорока, Я.В. Скибчик, О.М. Грицай, М.С. Сороківський,  С.С. Павлик

Література 

1. Buja G., Estes N.A., Wichter T. et al. Arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy/dysplasia: risk stratification and therapy // Prog. Cardiovasc. Dis.– 2008.– Vol. 50.– P. 282–293.
2. Corrado D., Basso C., Thiene G. et al. Spectrum of clinicopathologic manifestations of arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy/dysplasia: a multicenter study // J. Amer. Coll. Cardiol.– 1997.– Vol. 30. – P. 1512–1520.
3. Corrado D., Basso C., Schiavon M., Thiene G. Screening for hypertrophic cardiomyopathy in young athletes // New Engl. J. Med.– 1998.– Vol. 339.– P. 364–369.
4. Corrado D., Leoni L., Link M.S. et al. Implantable cardioverter defibrillator therapy for prevention of sudden death in patients with arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy / dysplasia // Circulation.– 2003.– Vol. 108.– P. 3084–3091.
5. Dalal D., Nasir K., Chandra Bomma C. et al. Arrhythmogenic right ventricular dysplasia. A United States experience // Circulation.– 2005.– Vol. 112.– P. 3823–3832.
6. Hamid M.S., Norman M., Quraishi A. et al. Prospective evaluation of relatives for familial arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy/dysplasia reveals a need to broaden diagnostic criteria // J. Amer. Coll. Cardiol.– 2002.– Vol. 40.– P. 4454–4450.
7. Marcus F.I., Fontaine G.H., Guiraudon G. et al. Right ventricular dysplasia: a report of 24 adult cases // Circulation.– 1982.– Vol. 65.– P. 384–398.
8. Marcus F.I., McKenna W.J, Sherrill D. et al. Diagnosis of arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy/dysplasia. Proposed Modification of the Task Force Criteria // Eur. Heart J.– 2010.– Vol. 31.– P. 806–814.
9. McKenna W.J., Thiene G., Nava A. et al. Diagnosis of arrhythmogenic right ventricular dysplasia/cardiomyopathy // Brit. Heart J.– 1994.– Vol. 71.– P. 215–221.
10. Tabib A., Loire R., Chalabreysse L. et al. Circumstances of death and gross and microscopic observations in a series of 200 cases of sudden death associated with arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy and/or dysplasia // Circulation.– 2003.– Vol. 108.– P. 3000–3005.
11. Thiene G., Nava A., Corrado D. et al. Right ventricular cardiomyopathy and sudden death in young people // New Engl. J.Med.– 1988.– Vol. 318.– P. 129–133.

Опыт комбинированного лечения тромбоэмболии легочной артерии и фибромиомы матки

Б.М. Тодуров, А.В. Хохлов, А.А. Максаков, Хоррам Сохраб, М.В. Шиманко

Література 

1. Boos C.J., Calver A.L., Moors A. et al. Uterine artery embolisation for massive uterine fibroids in the presence of submassive pulmonary emboli // BJOG.– 2005.– Vol. 112 (10).– P. 1440–1442.
2. Conkbayır C., Kenan S., Emiroğlu O. Massive pulmonary thromboembolism after abdominoplasty and liposuction // Turk. Kardiyol. Dern. Ars.– 2011.– Vol. 39 (5).– P. 410–413.
3. Haskal Z.J., Armijo-Medina H. Uterine fibroid embolization for patients with acute urinary retention // J. Vasc. Interv. Radiol.– 2008.– Vol. 19 (10).– P. 1503–1505.
4. Maclaran K.A., Edmonds D.K., Tait P. Absence of uterine arteries discovered at fibroid embolisation // Brit. J. Radiol.– 2009.– Vol. 82 (983).– P. e228–230.
5. Poli D., Miniati M. The incidence of recurrent venous thromboembolism and chronic thromboembolic pulmonary hypertension following a first episode of pulmonary embolism // Curr. Opin. Pulm. Med.– 2011.– Vol. 17 (5).– P. 392–397.
6. Rashid S., Khaund A., Murray L.S. et al. The effects of uterine artery embolisation and surgical treatment on ovarian function in women with uterine fibroids // BJOG.– 2010.– Vol. 117 (8).– P. 985–989.
7. Reynolds A. Diagnosis and management of uterine fibroids // Radiol. Technol.– 2007.– Vol. 79 (2).– P. 157–178.
8. Thrombolytic therapy in patients with pulmonary artery thromboembolism and deep vein thrombosis // Angiol. Sosud. Khir.– 2011.– Vol. 17 (3).– P. 85–90.
9. Watkinson A., Nicholson A. Uterine artery embolisation to treat symptomatic uterine fibroids // Brit. Med. J.– 2007.– Vol. 335 (7622).– P. 720–722.
10. Wu Y.Q., Tao L.B., Lü C., Hu Y.H. An economic evaluation of low dose recombinant human tissue-type plasminogen activator for the treatment of acute pulmonary thromboembolism // Zhonghua Yi Xue Za Zhi.– 2010.– Vol. 12, № 90 (2).– P. 103–106.

Особенности реабилитации больных, перенесших аортокоронарное шунтирование

И.А. Кульченко, А.В. Комисаренко, О.А. Епанчинцева, Б.М. Тодуров

Література 

1. Іпатов А.В., Дроздова І.В., Лисунець О.М., Ханюкова І.Я. Хвороби системи кровообігу як основна причина інвалідизації // Укр. терапевт. журн.– 2011.– № 4.– С. 121–126.
2. Кремнева Л.В., Ефанов Ю.М., Абатурова О.В. и др. Прогностические факторы и исходы повреждений миокарда, возникающих в связи с операцией коронарного шунтирования // Кардиология и сердечно-сосудистая хирургия.– 2010.– № 5 (3).– С. 24–30.
3. Медицинская реабилитация: Руководство для врачей / Под ред. В.А. Епифанова.– М.: МЕДпресс-информ, 2005.– 328 с.
4. Мухін В.М. Фізична реабілітація: навчальне видання.– К.: Олімпійська література, 2005.– 470 с.
5. Носков С.М., Маргазин В.А., Шкребко А.Н. и др. Реабилитация при заболеваниях сердца и суставов.– М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010.– 640 с.
6. Современные методы механотерапии в медицинской реабилитации: науч.-метод. пособие / Под ред. И.З. Самосюка.– К.: Наук. світ, 2009.– 184 с.
7. Adams J., Cline M.J., Hubbard M. et al. A new paradigm for postcardiac event resistance exercise guidelines // Amer. J. Cardiology.– 2006.– Vol. 97.– N 2.– Р. 281–286.
8. Velazquez E.J., Lee K.L., Deja M.A. et al. Coronary-Artery Bypass Surgery in Patients with Left Ventricular Dysfunction // New Engl. J. Med.– 2011.– Vol. 351.– P. 1724–1729.

Випадок одномоментного хірургічного лікування ішемічної хвороби серця та аденокарциноми правої легені

Б.М. Тодуров, М.М. Багіров, М.В. Лукасевич, М.Д. Глагола, О.М. Фурса, В.Б. Демянчук

Література 

1. Ciriaco P., Carretta A., Calori G. et al. Lung resection for cancer in patients with coronary arterial disease: analysis of short-term results // Eur. J. Cardiothorac. Sur.– 2002.–Vol. 22.– P. 35–40.
2. Dalton M.L., Parker T.M., Mistrot J., Bricker D.L. Concomitant coronary artery bypass and major noncardiac surgery // J. Thorac. Cardiovasc. Surg.– 1978.– Vol. 75.– P. 621–624.
3. Danton M.H., Anikin V.A., McManus K.G. et al. Simultaneous cardiac surgery with pulmonary resection: presentation of series and review of literature // Eur. J. Cardiothorac. Surg.– 1998.– Vol. 13.– P. 667–672.
4. Dyszkiewicz W., Jemielity M., Piwkowski C. et al. The early and late results of combined off-pump coronary artery bypass grafting and pulmonary resection in patients with concomitant lung cancer and unstable coronary heart disease // Eur. J. Cardiothorac. Surg.– 2008.– Vol. 34.– P. 531–535.
5. Dyszkiewicz W., Jemielity M.M., Piwkowski C.T. et al. Simultaneous lung resection for cancer and myocardial revascularization with-out cardiopulmonary bypass (offpump coronary artery bypass grafting) // Ann. Thorac. Surg.– 2004.– Vol. 77.– P. 1023–1027.
6. Foster E.D., Davis K.B., Carpenter J.A. et al. Risk of non-cardiac operation in patients with defined coronary disease: the Coronary Artery Surgery Study (CASS) registry experience // Ann. Thorac. Surg.– 1986.– Vol. 41.– P. 42–50.
7. Rao V., Todd T.R., Weisel R.D. Results of combined pulmonary resection and cardiac operation // Ann. Thorac. Surg.– 1996.– Vol. 62.– P. 342–346.
8. Reicher-Reiss H., Jonas M., Goldbourt U. et al. Selectively increased risk of cancer in men with coronary heart disease // Amer. J. Cardiol.– 2001.– Vol. 87.– P. 459–462.
9. Reifferscheid M. Simultaneingriffe in der bauchhohle – chirurgishe aspekte // Zbl. Chir.– 1971.– Bd. 96, N 35.– S. 1210–1211.
10. Schoenmakers M. C.J., van Boven W.-J., van den Bosch J., van Swieten H.A. Comparison of оn-рump or оff-рump сoronary аrtery revascularization with lung resection // Ann. Thorac. Surg.– 2007.– Vol. 84.– P. 504–509.
11. Suzuki S., Usui A., Yoshida K. et al. Effect of cardiopulmonary bypass on cancer prognosis // Asian Cardiovasc. Thorac. Ann.– 2010.– N 18.– P. 536–540.
12. Voets A.J., Sheik J., van Teeffelen M. Synchronously occurring lung cancer (stages I–II) and coronary artery disease: concomitant versus staged surgical approach // Eur. J. Cardiothorac. Surg.– 1997.– Vol. 12.– P. 713–717.

Лікування персистуючої фібриляції та тріпотіння передсердь на тлі дилатаційної кардіоміопатії

О.Й. Жарінов, М.І. Косенко, Я.М. Логвінов, О.М. Грицай, Б.М. Тодуров

Література 

1. Balasubramaniam R., Kistler P.M. Atrial fibrillation in heart failure: the chicken or the egg? // Heart.– 2009.– Vol. 95.– P. 535–539.
2. Crijns H.J. Rate versus rhythm control in patients with atrial fibrillation: what the trials really say // Drugs.– 2005.– Vol. 65.– P. 1651–1667.
3. Dickstein K., Vardas P.E., Auricchio A. et al. 2010 Focus update of ESC guidelines on device therapy in heart failure // Eur. Heart J.– 2010.– Vol. 31.– P. 2677–2687.
4. Pedersen O.D., Bagger H., Keller N. et al. Efficacy of dofetilide in the treatment of atrial fibrillation-flutter in patients with reduced left ventricular function: A Danish Investigations of Arrhythmia and Mortality On Dofetilide (DIAMOND) Substudy // Circulation.– 2001.– Vol. 104.– P. 292–296.
5. Rosamond W., Flegal K., Friday G. et al. Heart disease and stroke statistics–2007 update. A Report From the American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee // Circulation.– 2007.– Vol. 115.– P. e69–e171.
6. Roy D., Talajic M., Nattel S. et al. for the Atrial Fibrillation and Congestive Heart Failure Investigators. Rate control versus rhythm control for atrial fibrillation and heart failure// New Engl. J. Med.– 2008.– Vol. 358.– P. 2667–2677.
7. The Task Force for the management of atrial fibrillation of the European Society of Cardiology. Guidelines for the management of atrial fibrillation // Eur. Heart. J.– 2010.– Vol. 31.– P. 2369–2429.

Семейная дислипидемия.

Экстракорпоральные методы лечения¹

Консенсус группы экспертов²

Б.М. Тодуров, П.П. Малышев, А.В. Сусеков, Г.А. Коновалов, О.И. Жаринов, А.Н. Дружина

Література 

1. Диагностика и коррекция нарушений липидного обмена с целью профилактики и лечения атеросклероза. Российские рекомендации. IV пересмотр.– М., 2009.
2. Catapano A.L., Reiner Z., Backer G. et al. ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias. The Task Force the management of dyslipidaemias of the ESC and EAS // Atherosclerosis.– 2011.– Vol. 217 (Suppl.).– P. S1–S44.
3. European Association for Cardiovascular Prevention & Rehabilitation; Reiner Z., Catapano A.L., De Backer G. et al. The ESC/EAS Guidelines for the anagement of dyslipidaemias // Eur. Heart J.– 2011.– Vol. 32.– P. 1769–1818.
4. World Health Organization, Human Genetics Programme. Familial hypercholesterolemia: Report of a second WHO consultation. WHO/HGN/FH/Cons/99.2.– Geneva: WHO, 1999.