Технології діагностики та лікування

DOI: http://doi.org/10.31928/2305-3127-2019.3.3845 

Тактика лікування ангіосаркоми лівого передсердя

Р.М. Вітовський ^{1, 2}, В.В. Ісаєнко ^{1, 2}, Д.М. Дядюн ², О.А. Піщурін ¹, В.Ф. Оніщенко ¹, Я.Р. Іванов ², О.В. Купчинський ²

¹ Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ
² ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України», Київ

Мета роботи – охарактеризувати складності діагностики, вибору тактики і застосування нового підходу до хірургічного лікування злоякісного новоутворення, спрямованого на зниження ймовірності виникнення рецидиву внутрішньосерцевого розростання пухлини.

Матеріали і методи. У статті представлений випадок спостереження злоякісної пухлини лівого передсердя (ЛП) – ангіосаркоми – у пацієнта віком 41 рік, госпіталізованого в Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України зі встановленим раніше діагнозом саркоїдозу легенів II стадії і міксоми ЛП.

Результати. З огляду на незадовільний стан пацієнта і виражену обструкцію мітрального клапана новоутворенням, було прийнято рішення про невідкладне хірургічне лікування – видалення новоутворення ЛП. У ході операції в порожнині ЛП візуалізувалося новоутворення, що заповнювало практично всю його порожнину, спаяне зі стінками ЛП. Пухлина розміром 12 × 7 × 5 см була видалена. Гістологічне дослідження пухлини визначило низько диференційовану ангіофібросаркому. Через 2 тижні після виписування комп’ютерна томографія показала наявність внутрішньопередсердного рецидиву пухлини. З огляду на те, що спостерігається блискавичне рецидивне розростання новоутворення з обтурацією порожнини ЛП після першого хірургічного втручання, було вирішено відокремити пухлинну тканину від просвіту ЛП і безпосереднього контакту з кров’ю для запобігання рецидивному розростанню пухлинної тканини. Тому устя правої нижньої легеневої вени було закрито латкою з автоперикарда. Дані неодноразових контрольних КТ-досліджень після курсу хіміотерапії реєстрували помірне розростання пухлини в проекції легеневої тканини і при цьому не спостерігалося рецидивного розростання пухлини в порожнині ЛП.

Висновки. Хірургічне лікування злоякісних пухлин серця повинно бути спрямовано на максимально радикальне видалення новоутворення, відновлення адекватної внутрішньосерцевої гемодинаміки, а в разі неможливості виконання радикальної операції – на ізоляцію пухлинної тканини від прямого контакту з кров’ю для профілактики швидкого рецидивного внутрішньосерцевого розростання новоутворення.

Ключові слова: злоякісні пухлини серця, ангіосаркома, хірургічне лікування.

Тактика лечения ангиосаркомы левого предсердия

Р.М. Витовский ^{1, 2}, В.В. Исаенко ^{1, 2}, Д.Н. Дядюн ², А.А. Пищурин ¹, В.Ф. Онищенко ¹, Я.Р. Иванов ², А.В. Купчинский ²

¹ Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Киев
² ГУ «Национальный институт сердечно-сосудистой хирургии имени Н.М. Амосова НАМН Украины», Киев

Цель работы – охарактеризовать сложности диагностики, выбора тактики и применения нового похода к хирургическому лечению злокачественного новообразования, направленного на снижение вероятности рецидивирующего внутрисердечного роста опухоли.

Материалы и методы. В статье представлен случай наблюдения злокачественной опухоли левого предсердия (ЛП) – ангиосаркомы – у пациента в возрасте 41 год, госпитализированного в Национальный институт сердечно-сосудистой хирургии имени Н.М. Амосова НАМН Украины с установленным ранее диагнозом саркоидоза легких II стадии и миксомы ЛП.

Результаты. Учитывая неудовлетворительное состояние пациента и выраженную обструкцию митрального клапана новообразованием, было принято решение о неотложном хирургическом лечении – удалении новообразования ЛП. В ходе операции в полости ЛП визуализировалось новообразование, заполняющее практически всю его полость, спаянное со стенками ЛП. Опухоль размером 12 × 7 × 5 см была удалена. Гистологическое исследование опухоли определило низко дифференцированную ангиофибросаркому. Через 2 нед после выписки компьютерная томография показала наличие внутрипредсердного рецидива опухоли. Учитывая наблюдающийся молниеносный рецидивирующий рост новообразования с обтурацией полости ЛП после первого хирургического вмешательства, было решено отделить опухолевую ткань от просвета ЛП, и непосредственного контакта с кровью для предотвращения рецидивирующего разрастания опухолевой ткани. Поэтому устье правой нижней легочной вены было закрыто заплатой из аутоперикарда. Данные неоднократных контрольных КТ-исследований после курса химиотерапии регистрировали умеренный рост опухоли в проекции легочной ткани и при этом отсутствовал рецидивный рост опухоли в полости ЛП.

Выводы. Хирургическое лечение злокачественных опухолей сердца должно быть направлено на максимально радикальное удаление новообразования, восстановление адекватной внутрисердечной гемодинамики, а в случаях невозможности выполнения радикальной операции – на изоляцию опухолевой ткани от прямого контакта с кровью для профилактики быстрого рецидивирующего внутрисердечного роста новообразования.

Ключевые слова: злокачественные опухоли сердца, ангиосаркома, хирургическое лечение.