Новини кардіології та кардіохірургії

Аритмії в пацієнтів з природженими вадами серця: позиційний документ Європейської асоціації серцевого ритму (EHRA), Європейської асоціації фахівців із дитячої кардіології і природжених вад серця (AEPC) та Робочої групи з природжених вад серця в дорослих Європейського товариства кардіологів (ESC), ухвалений Товариством серцевого ритму (HRS), Товариством фахівців з електрофізіології в педіатрії і при природжених вадах серця (PACES), Азійсько-Тихоокеанським товариством серцевого ритму (APHRS) та Латиноамериканським товариством фахівців з електрофізіології і кардіостимуляції (SOLAECE)

Hernández-Madrid A., Paul T., Abrams D., Aziz P.F., Blom N.A., Chen J., Chessa M., Combes N., Dagres N., Diller G., Ernst S., Giamberti A., Hebe J., Janousek J., Kriebel T., Moltedo J., Moreno J., Peinado R., Pison L., Rosenthal E., Skinner J.R., Zeppenfeld K.

На сьогодні спостерігається неухильне зростання чисельності популяції пацієнтів з природженими вадами серця (ПВС), оскільки все більша кількість осіб досягають дорослого віку. Серед цих молодих дорослих значна частка пацієнтів страждатиме від порушень серцевого ритму і провідності, які можуть виникати як на тлі власне природженого дефекту серця, так і бути наслідком інтервенційного або хірургічного лікування. Медичній спільноті доводиться все частіше стикатися з проблемою складних ПВС, оскільки більшість таких пацієнтів у теперішній час переходять у категорію молодих дорослих осіб. Упродовж останніх 20 років спостерігається значний прогрес у системі ведення пацієнтів з аритміями, зокрема у сферах фармакотерапії, катетерного лікування та застосування імплантованих пристроїв. Удосконалення технологій катетерної абляції здійснювалося паралельно як у дітей і дорослих зі структурно неураженими серцями, так і в осіб із ПВС. Набуття клінічного досвіду, разом із впровадженням у практику нових технологій, як-от систем 3D-мапування, сприяло оптимізації ведення цієї все більш чисельної категорії пацієнтів з порушеннями анатомії і фізіології серця. Нарешті все ширше почали застосовуватися різноманітні пристрої, спрямовані на підтримання хронотропної функції міокарда, корекцію порушень атріовентрикулярної провідності, поліпшення гемодинаміки шляхом ресинхронізації роботи камер серця, а також профілактику раптової серцевої смерті. Прийняття рішень щодо фармакотерапії, проведення процедур абляції або імплантації пристроїв у пацієнтів з аритміями на тлі ПВС потребує глибокого розуміння індивідуальних особливостей порушень анатомії і фізіології серця, разом зі всебічним аналізом перебігу захворювання і потенційного довготривалого прогнозу. Теперішній позиційний документ містить консенсусні положення, сформульовані експертами з кардіології і дитячої кардіології, а також неінвазивної та інвазивної електрофізіології, і був розроблений з метою висвітлення сучасних підходів до ведення пацієнтів з порушеннями серцевого ритму і провідності на тлі ПВС.

Ключові слова: природжені вади серця, аритмія, раптова серцева смерть, серцева недостатність, макроріентрі-тахікардія, атріовентрикулярна блокада, брадикардія, імплантований кардіовертер-дефібрилятор, штучний водій ритму, серцева ресинхронізаційна терапія, абляція, позиційний документ Європейської асоціації серцевого ритму.


Аритмии у пациентов с врожденными пороками сердца: позиционный документ Европейской ассоциации сердечного ритма (EHRA), Европейской ассоциации специалистов по детской кардиологии и врожденным порокам сердца (AEPC) и Рабочей группы по врожденным порокам сердца у взрослых Европейского общества кардиологов (ESC), принятый Обществом сердечного ритма (HRS), Обществом специалистов по электрофизиологии в педиатрии и при врожденных пороках сердца (PACES), Азиатско-Тихоокеанским обществом сердечного ритма (APHRS) и Латиноамериканским обществом специалистов по электрофизиологии и кардиостимуляции (SOLAECE)

Hernández-Madrid A., Paul T., Abrams D., Aziz P.F., Blom N.A., Chen J., Chessa M., Combes N., Dagres N., Diller G., Ernst S., Giamberti A., Hebe J., Janousek J., Kriebel T., Moltedo J., Moreno J., Peinado R., Pison L., Rosenthal E., Skinner J.R., Zeppenfeld K.

На сегодняшний день наблюдается неуклонный рост численности популяции пациентов с врожденными пороками сердца (ВПС), поскольку все большее количество людей достигают взрослого возраста. Среди этих молодых взрослых значительный процент пациентов могут страдать от нарушений сердечного ритма и проводимости, потенциально возникающих как на фоне собственно врожденного дефекта сердца, так и являющихся следствием интервенционного или хирургического лечения. Медицинскому сообществу приходится все чаще сталкиваться с проблемой сложных ВПС, поскольку большинство таких пациентов в настоящее время переходят в категорию молодых взрослых. На протяжении последних 20 лет наблюдается значительный прогресс в системе ведения пациентов с аритмиями, в частности в сферах фармакотерапии, катетерного лечения и применения имплантированных устройств. Совершенствование технологий катетерной абляции осуществлялось параллельно как у детей и взрослых со структурно непораженными сердцами, так и среди лиц с ВПС. Приобретение клинического опыта, наряду с внедрением в практику новых технологий, например систем 3D-картирования, способствовало оптимизации ведения этой все более многочисленной категории пациентов с нарушениями анатомии и физиологии сердца. Наконец, все шире стали применяться различные устройства, направленные на поддержание хронотропной функции миокарда, коррекцию нарушений атриовентрикулярной проводимости, улучшение гемодинамики путем ресинхронизации работы камер сердца, а также профилактику внезапной сердечной смерти. Принятие решений о фармакотерапии, проведении процедур абляции или имплантации устройств у пациентов с аритмиями на фоне ВПС требует глубокого понимания индивидуальных особенностей нарушений анатомии и физиологии сердца, наряду со всесторонним анализом течения заболевания и потенциального длительного прогноза. Нынешний позиционный документ содержит консенсусные положения, сформулированные экспертами по кардиологии и детской кардиологии, а также неинвазивной и инвазивной электрофизиологии, и был разработан с целью освещения современных подходов к ведению пациентов с нарушениями сердечного ритма и проводимости на фоне ВПС.

Ключевые слова: врожденные пороки сердца, аритмия, внезапная сердечная смерть, сердечная недостаточность, макро-риентри-тахикардия, атриовентрикулярная блокада, брадикардия, имплантированный кардиовертер-дефибриллятор, искусственный водитель ритма, сердечная ресинхронизирующая терапия, абляция, позиционный документ Европейской ассоциации сердечного ритма.

[PDF] [Література]