Оригінальні дослідження

DOI: http://doi.org/10.31928/2305-3127-2019.4.2128 

Мультимодальна малоопіоїдна анестезія як чинник зниження активації прозапальної відповіді при кардіохірургічних втручаннях

С.Р. Маруняк 1, 2, О.А. Лоскутов 1, 2, О.М. Дружина 1, 2, І.Р. Малиш 1, 3, В.Г. Колесников 1, 2, Н.В. Коротчук 2 

1 Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ
2 ДУ «Інститут серця МОЗ України», Київ
3 Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, Київ

Мета роботи – оцінити вплив малоопіоїдної схеми анестезіологічного забезпечення на динаміку цитокінів (інтерлейкіну-6) при аортокоронарному шунтуванні зі штучним кровообігом.

Матеріали та методи. У дослідження залучено 120 пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яким виконували аортокоронарне шунтування з накладанням 2–3 аортокоронарних анастомозів в умовах штучного кровообігу. Відповідно до схеми анестезіологічного забезпечення всіх пацієнтів розділили на дві групи: перша (n = 60) – малоопіоїдна мультимодальна схема анестезіологічного забезпечення; друга (n = 60) – стандартна схема анестезіологічного забезпечення. Рівень інтерлейкіну-6 у крові визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу до початку та після закінчення штучного кровообігу.

Результати. Застосування малоопіоїдної мультимодальної та стандартної схеми анестезіологічного забезпечення характеризувалося відносно схожим впливом на динаміку середнього артеріального тиску та частоти скорочень серця під час аортокоронарного шунтування зі штучним кровообігом, за винятком етапу інтубації, на якому в пацієнтів з малоопіоїдною схемою анестезіологічного забезпечення ці показники виявлялися статистично значуще нижчими – на 16,21 % (р = 0,001) та на 15,45 % (р = 0,001) відповідно. У пацієнтів з малоопіоїдною мультимодальною анестезією виявився статистично значуще нижчий (на 25,61 %; р < 0,0001) рівень інтерлейкіну-6 наприкінці операції порівняно з таким у пацієнтів зі стандартною схемою анестезіологічного забезпечення. Інтраопераційне використання еритроцитарної маси асоціювалося зі статистично значущим зростанням рівня інтерлейкіну-6 наприкінці оперативного втручання.

Висновки. Використання для мультимодальної малоопіоїдної анестезії комбінації кетаміну, лідокаїну та дексмедетомідину характеризується відносною безпечністю, достатнім рівнем анальгезії та нижчим рівнем
запальної відповіді.

Ключові слова: аортокоронарне шунтування, штучний кровообіг, синдром системної запальної відповіді.


Мультимодальная малоопиоидная анестезия как фактор снижения активации провоспалительного ответа при кардиохирургических вмешательствах

С.Р. Маруняк 1, 2, О.А. Лоскутов 1, 2, А.Н. Дружина 1, 2, И.Р. Малыш 1, 3, В.Г. Колесников 1, 2, Н.В. Коротчук 2 

1 Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Киев
2 ГУ «Институт сердца МЗ Украины», Киев
3 Киевская городская клиническая больница скорой медицинской помощи, Киев

Цель работы – оценить влияние малоопиоидной схемы анестезиологического обеспечения на динамику цитокинов (интерлейкина-6) при аортокоронарном шунтировании с искусственным кровообращением.

Материалы и методы. В исследование включено 120 пациентов с ишемической болезнью сердца, которым выполнялось аортокоронарное шунтирование с наложением 2-3 аортокоронарных анастомозов в условиях искусственного кровообращения. Согласно схеме анестезиологического обеспечения все пациенты были разделены на две группы: первая (n = 60) – малоопиоидная мультимодальная схема анестезиологического обеспечения; вторая (n = 60) – стандартная схема анестезиологического обеспечения. Уровень интерлейкина-6 в крови определяли методом твердофазного иммуноферментного анализа до начала и после окончания искусственного кровообращения.

Результаты. Проведение малоопиоидной мультимодальной и стандартной схемы анестезиологического обеспечения характеризовалось относительно похожим воздействием на динамику среднего артериального давления и частоты сокращений сердца во время аортокоронарного шунтирования с искусственным кровообращением, за исключением этапа интубации, на котором у пациентов с малоопиоидной схемой анестезиологического обеспечения данные показатели оказывались статистически значимо ниже – соответственно на 16,21 % (р = 0,001) и 15,45 % (р = 0,001). У пациентов с малоопиоидной мультимодальной анестезией оказался статистически значимо ниже (на 25,61 %; р < 0,0001) уровень интерлейкина-6 в конце операции по сравнению с таковым у пациентов со стандартной схемой анестезиологического обеспечения. Интраоперационное использование эритроцитарной массы характеризовалось статистически значимым ростом уровня интерлейкина-6 в конце оперативного вмешательства.

Выводы. Использование для мультимодальной малоопиоидной анестезии комбинации кетамина, лидокаина и дексмедетомидина характеризуется относительной безопасностью, достаточным уровнем анальгезии и низким уровнем воспалительного ответа.

Ключевые слова: аортокоронарное шунтирование, искусственное кровообращение, синдром системного воспалительного ответа.

[PDF] [Література]