Оригінальні дослідження

Власний досвід хірургічного лікування гострого інфаркту міокарда

А.Г. Біцадзе

ДУ «Інститут серця МОЗ України», Київ

Мета роботи – оцінити безпосередні результати екстреної реваскуляризації міокарда в пацієнтів з гострим інфарктом міокарда.

Матеріали і методи. У період із січня 2011 р. до серпня 2016 р. в Інституті серця МОЗ України екстрено прооперовано 187 пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (42 (22,5 %) – без елевації сегмента ST, 145 (77,5 %) – з елевацією сегмента ST). У всіх випадках значення тропоніну I були позитивними. У всіх хворих виконано екстрене коронарне шунтування в межах 6 годин після проведення коронарографії. У більшості пацієнтів (155; 83 %) коронарне шунтування виконували, використовуючи некардіоплегічну методику, тобто штучну фібриляцію серця з інтермітивним перетисканням аорти і помірною гіпотермією ((28,5 ± 0,5) °С). У 32 (17 %) хворих коронарне шунтування було виконано на серці, що працює. Комбінацію лівої внутрішньої грудної артерії і венозних шунтів для реваскуляризації використовували тільки в гемодинамічно стабільних хворих (29; 15,6 %).

Результати. У більшості випадків для коронарного шунтування використовували венозні шунти. У 32 пацієнтів зі стабільною гемодинамікою передню міжшлуночкової артерію шунтували за допомогою лівої внутрішньої грудної артерії. У 103 (55 %) хворих при накладенні дистальних анастомозів застосували інтракоронарні шунти. Повної реваскуляризації (шунтовані не менше трьох артерій) досягнуто у 152 (81,2 %) пацієнтів. У 32 (17,1 %) хворих на доопераційному етапі імплантовані стенти в інфарктзалежну артерію, але у зв’язку з неефективністю цієї процедури хворі були прооперовані. Загальна кількість шунтів на одного пацієнта становила 2,7 ± 0,4. Середня тривалість штучного кровообігу – (61,0 ± 2,6) хв. Госпітальна летальність у представленій групі пацієнтів становила 12,2 % (померло 23 хворих, всі з елевацією сегмента ST).

Висновки. Методика проведення коронарного шунтування з використанням штучної фібриляції серця з інтермітивним перетисканням аорти і помірною гіпотермією безпечна в пацієнтів з гострим інфарктом міокарда. Рівень летальності при застосуванні цієї методики зіставний з результатами провідних кардіохірургічних клінік.

Ключові слова: ішемічна хвороба серця, гострий інфаркт міокарда, невідкладне коронарне шунтування. 


Собственный опыт хирургического лечения острого инфаркта миокарда

А.Г. Бицадзе

ГУ «Институт сердца МЗ Украины», Киев

Цель работы – оценить непосредственные результаты экстренной реваскуляризации миокарда у пациентов с острым инфарктом миокарда.

Материалы и методы. В период с января 2011 г. по август 2016 г. в Институте сердца МОЗ Украины экстренно прооперировано 187 пациентов с острым инфарктом миокарда (42 (22,5 %) – без элевации сегмента ST, 145 (77,5 %) – с элевацией сегмента ST). Во всех случаях значения тропонина I были положительными. У всех больных выполнено экстренное коронарное шунтирование в пределах 6 ч после проведения коронарографии. У большинства пациентов (155; 83 %) коронарное шунтирование выполняли, используя некардиоплегическую методику, то есть искусственную фибрилляцию сердца с интермиттирующим пережатием аорты и умеренной гипотермией ((28,5 ± 0,5) °С). У 32 (17 %) больных коронарное шунтирование выполнено на работающем сердце. Комбинацию левой внутренней грудной артерии и венозных шунтов для реваскуляризации использовали только у гемодинамически стабильных больных (29; 15,6 %).

Результаты. В большинстве случаев для коронарного шунтирования использовали венозные графты. У 32 пациентов со стабильной гемодинамикой переднюю межжелудочковую артерию шунтировали при помощи левой внутренней грудной артерии. У 103 (55 %) больных при наложении дистальных анастомозов применили интракоронарные шунты. Полная реваскуляризация (шунтированы не менее трех артерий) достигнута у 152 (81,2 %) пациентов. У 32 (17,1 %) больных на дооперационном этапе имплантированы стенты в инфарктзависимую артерию, но в связи неэффективностью данной процедуры больные были прооперированы. Общее количество шунтов на одного пациента составило 2,7 ± 0,4. Средняя продолжительность искусственного кровообращения – (61,0 ± 2,6) мин. Госпитальная летальность в представленной группе пациентов составила 12,2 % (умерло 23 больных, все с элевацией сегмента ST).

Выводы. Методика проведения коронарного шунтирования с использованием искусственной фибрилляции сердца с интермиттирующим пережатием аорты и умеренной гипотермией безопасна у пациентов с острым инфарктом миокарда. Уровень летальности при применении данной методики сопоставим с результатами ведущих кардиохирургических клиник.

Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, острый инфаркт миокарда, экстренное коронарное шунтирование.

 

[PDF] [Література]