Технології діагностики та лікування

Профілактика, діагностика і лікування інфекційних ускладнень, асоційованих із серцевими імплантованими електронними пристроями: міжнародний консенсусний документ Європейської асоціації серцевого ритму (EHRA), ухвалений Товариством серцевого ритму (HRS), Азійсько-Тихоокеанським товариством серцевого ритму (APHRS), Латиноамериканським товариством серцевого ритму (LAHRS), Міжнародним товариством з вивчення інфекцій, асоційованих із серцево-судинними захворюваннями (ISCVID) і Європейським товариством з клінічної мікробіології та інфекційних захворювань (ESCMID), у співпраці з Європейським товариством кардіоторакальних хірургів (EACTS)

C. BlomstrÖm-Lundqvist, V. Traykov, P.А. Erba, H. Burri, J.C. Nielsen, M.G. Bongiorni, J. Poole, G. Boriani, R. Costa, J.-C. Deharo, L.M. Epstein, L. Saghy, U. Snygg-Martin, C. Starck, C. Tascini, N. Strathmore 

Застосування кардіостимуляторів, імплантованих кардіовертерів-дефібриляторів та пристроїв для серцевої ресинхронізаційної терапії є рятівним лікувальним заходом при ряді серцево-судинних захворювань, який, однак, не позбавлений ризику виникнення низки ускладнень. Одним із найбільш серйозних ускладнень, пов’язаних із застосуванням серцевих імплантованих електронних пристроїв (СІЕП), є інфекційний процес, який асоціюється зі значною захворюваністю, смертністю і суттєвим фінансовим тягарем для системи охорони здоров’я. Незважаючи на те, що сьогодні багато превентивних стратегій, як-от внутрішньовенна антибактеріальна терапія, є добре відомими, залишаються невизначеності щодо низки профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів (зокрема застосування шкірних антисептиків, антибактеріальних розчинів для імплантаційних кишень, антибактеріальних «конвертів», проведення тривалої антибактеріальної терапії після імплантації тощо). Іншими рекомендаціями, щодо яких існують обмежені дані, є застосування новітніх альтернатив наявним пристроям (на тлі чого, як очікується, зменшується ймовірність інфекційних ускладнень) та антикоагулянтів, а також мінімальні вимоги до операторів і спеціалізованих центрів у контексті кваліфікаційних характеристик та обсягів проведених утручань. Більше того, дотепер бракувало міжнародного консенсусного документа щодо ведення пацієнтів із СІЕП-асоційованими інфекціями. З огляду на наявні інформаційні «прогалини» у сфері СІЕП-асоційованих інфекційних ускладнень, необхідність поширення результатів важливих рандомізованих досліджень з питань їхньої профілактики, розбіжності у веденні таких пацієнтів (за даними міжнародного опитування, виконаного під егідою Європейської асоціації серцевого ритму), виникла необхідність у створенні сучасного міжнародного консенсусного документа 2019 року. Його метою є висвітлення сучасного рівня знань щодо ризику виникнення інфекційних ускладнень у пацієнтів з СІЕП, їхньої діагностики, профілактики та лікування.

Ключові слова: інфекція, ендокардит, мікробіологія, імплантований кардіовертер-дефібрилятор, кардіостимулятор, серцева ресинхронізаційна терапія.


Профилактика, диагностика и лечение инфекционных осложнений, ассоциированных с сердечными имплантированными электронными устройствами: международный консенсусный документ Европейской ассоциации сердечного ритма (EHRA), принятый Обществом сердечного ритма (HRS), Азиатско-Тихоокеанским обществом сердечного ритма (APHRS), Латиноамериканским обществом сердечного ритма (LAHRS), Международным обществом по изучению инфекций, ассоциированных с сердечно-сосудистыми заболеваниями (ISCVID) и Европейским обществом по клинической микробиологии и инфекционным заболеваниям (ESCMID), в сотрудничестве с Европейским обществом кардиоторакальных хирургов (EACTS)

C. BlomstrÖm-Lundqvist, V. Traykov, P.А. Erba, H. Burri, J.C. Nielsen, M.G. Bongiorni, J. Poole, G. Boriani, R. Costa, J.-C. Deharo, L.M. Epstein, L. Saghy, U. Snygg-Martin, C. Starck, C. Tascini, N. Strathmore

Применение кардиостимуляторов, имплантированных кардиовертеров-дефибрилляторов и устройств для сердечной ресинхронизирующей терапии является спасительным лечебным мероприятием при ряде сердечно-сосудистых заболеваний, которое, однако, не лишено риска возникновения ряда осложнений. Одним из самых серьезных осложнений, связанных с применением сердечных имплантированных электронных устройств (СИЭУ), является инфекционный процесс, ассоциирующийся со значительной заболеваемостью, смертностью и существенным финансовым бременем для системы здравоохранения. Несмотря на то, что сегодня многие превентивные стратегии, например, внутривенная антибактериальная терапия, хорошо известны, остаются неопределенности в отношении целого ряда профилактических, диагностических и лечебных мероприятий (включая применение кожных антисептиков, антибактериальных растворов для имплантационных карманов, антибактериальных «конвертов», проведение длительной антибактериальной терапии после имплантации и т. д.). Другими рекомендациями, по которым существуют ограниченные данные, является применение новейших альтернатив существующим устройствам (на фоне чего, как ожидается, уменьшается вероятность инфекционных осложнений) и антикоагулянтов, а также минимальные требования к операторам и специализированным центрам в контексте квалификационных характеристик и объемов проведенных вмешательств. Более того, до сих пор отсутствовал международный консенсусный документ по ведению пациентов с СИЭУ-ассоциированными инфекциями. Несмотря на существующие информационные «пробелы» в сфере СИЭУ-ассоциированных инфекционных осложнений, необходимость распространения результатов важных рандомизированных исследований по вопросам их профилактики, имеющиеся расхождения в ведении таких пациентов (по данным международного опроса, проведенного под эгидой Европейской ассоциации сердечного ритма), – возникла необходимость в создании современного международного консенсусного документа 2019 года. Его целью является освещение современного уровня знаний о риске возникновения инфекционных осложнений у пациентов с СИЭУ, их диагностике, профилактике и лечении.

Ключевые слова: инфекция, эндокардит, микробиология, имплантированный кардиовертер-дефибриллятор, кардиостимулятор, сердечная ресинхронизационная терапия.

[PDF] [Література]