Технології діагностики та лікування

DOI: http://doi.org/10.31928/2305-3127-2019.3.3845 

Тактика лікування ангіосаркоми лівого передсердя

Р.М. Вітовський 1, 2, В.В. Ісаєнко 1, 2, Д.М. Дядюн 2, О.А. Піщурін 1, В.Ф. Оніщенко 1, Я.Р. Іванов 2, О.В. Купчинський 2

1 Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ
2 ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України», Київ

Мета роботи – охарактеризувати складності діагностики, вибору тактики і застосування нового підходу до хірургічного лікування злоякісного новоутворення, спрямованого на зниження ймовірності виникнення рецидиву внутрішньосерцевого розростання пухлини.

Матеріали і методи. У статті представлений випадок спостереження злоякісної пухлини лівого передсердя (ЛП) – ангіосаркоми – у пацієнта віком 41 рік, госпіталізованого в Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України зі встановленим раніше діагнозом саркоїдозу легенів II стадії і міксоми ЛП.

Результати. З огляду на незадовільний стан пацієнта і виражену обструкцію мітрального клапана новоутворенням, було прийнято рішення про невідкладне хірургічне лікування – видалення новоутворення ЛП. У ході операції в порожнині ЛП візуалізувалося новоутворення, що заповнювало практично всю його порожнину, спаяне зі стінками ЛП. Пухлина розміром 12 × 7 × 5 см була видалена. Гістологічне дослідження пухлини визначило низько диференційовану ангіофібросаркому. Через 2 тижні після виписування комп’ютерна томографія показала наявність внутрішньопередсердного рецидиву пухлини. З огляду на те, що спостерігається блискавичне рецидивне розростання новоутворення з обтурацією порожнини ЛП після першого хірургічного втручання, було вирішено відокремити пухлинну тканину від просвіту ЛП і безпосереднього контакту з кров’ю для запобігання рецидивному розростанню пухлинної тканини. Тому устя правої нижньої легеневої вени було закрито латкою з автоперикарда. Дані неодноразових контрольних КТ-досліджень після курсу хіміотерапії реєстрували помірне розростання пухлини в проекції легеневої тканини і при цьому не спостерігалося рецидивного розростання пухлини в порожнині ЛП.

Висновки. Хірургічне лікування злоякісних пухлин серця повинно бути спрямовано на максимально радикальне видалення новоутворення, відновлення адекватної внутрішньосерцевої гемодинаміки, а в разі неможливості виконання радикальної операції – на ізоляцію пухлинної тканини від прямого контакту з кров’ю для профілактики швидкого рецидивного внутрішньосерцевого розростання новоутворення.

Ключові слова: злоякісні пухлини серця, ангіосаркома, хірургічне лікування.


Тактика лечения ангиосаркомы левого предсердия

Р.М. Витовский 1, 2, В.В. Исаенко 1, 2, Д.Н. Дядюн 2, А.А. Пищурин 1, В.Ф. Онищенко 1, Я.Р. Иванов 2, А.В. Купчинский 2

1 Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Киев
2 ГУ «Национальный институт сердечно-сосудистой хирургии имени Н.М. Амосова НАМН Украины», Киев

Цель работы – охарактеризовать сложности диагностики, выбора тактики и применения нового похода к хирургическому лечению злокачественного новообразования, направленного на снижение вероятности рецидивирующего внутрисердечного роста опухоли.

Материалы и методы. В статье представлен случай наблюдения злокачественной опухоли левого предсердия (ЛП) – ангиосаркомы – у пациента в возрасте 41 год, госпитализированного в Национальный институт сердечно-сосудистой хирургии имени Н.М. Амосова НАМН Украины с установленным ранее диагнозом саркоидоза легких II стадии и миксомы ЛП.

Результаты. Учитывая неудовлетворительное состояние пациента и выраженную обструкцию митрального клапана новообразованием, было принято решение о неотложном хирургическом лечении – удалении новообразования ЛП. В ходе операции в полости ЛП визуализировалось новообразование, заполняющее практически всю его полость, спаянное со стенками ЛП. Опухоль размером 12 × 7 × 5 см была удалена. Гистологическое исследование опухоли определило низко дифференцированную ангиофибросаркому. Через 2 нед после выписки компьютерная томография показала наличие внутрипредсердного рецидива опухоли. Учитывая наблюдающийся молниеносный рецидивирующий рост новообразования с обтурацией полости ЛП после первого хирургического вмешательства, было решено отделить опухолевую ткань от просвета ЛП, и непосредственного контакта с кровью для предотвращения рецидивирующего разрастания опухолевой ткани. Поэтому устье правой нижней легочной вены было закрыто заплатой из аутоперикарда. Данные неоднократных контрольных КТ-исследований после курса химиотерапии регистрировали умеренный рост опухоли в проекции легочной ткани и при этом отсутствовал рецидивный рост опухоли в полости ЛП.

Выводы. Хирургическое лечение злокачественных опухолей сердца должно быть направлено на максимально радикальное удаление новообразования, восстановление адекватной внутрисердечной гемодинамики, а в случаях невозможности выполнения радикальной операции – на изоляцию опухолевой ткани от прямого контакта с кровью для профилактики быстрого рецидивирующего внутрисердечного роста новообразования.

Ключевые слова: злокачественные опухоли сердца, ангиосаркома, хирургическое лечение.

[PDF] [Література]