Оригінальні дослідження

DOI: http://doi.org/10.31928/2305-3127-2019.3.2229 

Віддалені результати інвазивної та неінвазивної стратегій лікування в пацієнтів похилого віку з гострим коронарним синдромом

Р.Р. Коморовський

Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського
Фундація серцево-судинних досліджень, лікарня Сан Джакомо, Кастельфранко Венето, Італія

Мета роботи – оцінити віддалені результати консервативної та інвазивної стратегій лікування пацієнтів похилого віку із гострим коронарним синдромом у реальній клінічній практиці. 

Матеріали і методи. Проведено аналіз віддалених результатів лікування 113 послідовних пацієнтів віком ≥ 70 років із гострим коронарним синдромом. Кінцеві точки дослідження – серцева смерть або нефатальний інфаркт міокарда (ІМ), нестабільна стенокардія, повторна госпіталізація.

Результати. Виживання, вільне від подій (смерті, ІМ, нестабільної стенокардії або повторної госпіталізації), становило 59 % через 20 (12–25) місяців. спостереження. Частота цих подій була статистично значуще вищою (p = 0,03) у пацієнтів, які отримували лише медикаментозну терапію порівняно з тими, яким було здійснено аортокоронарне шунтування (АКШ) і погранично вищою (p=0,08) порівняно з групою черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ). Вільне від подій виживання між обома інвазивно лікованими групами (АКШ і ЧКВ) статистично значуще не відрізнялося (p = 0,81). При цьому м’які події (нестабільна стенокардія, повторна госпіталізація з приводу нестабільної стенокардії) у групі АКШ спостерігалися статистично значуще рідше (р = 0,04) порівняно з групою медикаментозного лікування, а частота тяжких подій (серцевої смерті та нефатального ІМ) була зіставною у всіх групах. Низька фракція викиду (< 40 %) та супутнє ураження периферійних артерій за даними аналізу інтенсивних пропорційностей Кокса були незалежними предикторами тяжких подій.

Висновки. АКШ у пацієнтів похилого віку (≥ 70 років) порівняно з консервативною стратегією, характеризується кращим виживанням, вільним від серцевих подій.

Kлючові слова: гострий коронарний синдром, вік, прогноз, реваскуляризація. 


Отдаленные исходы инвазивной и неинвазивной стратегий лечения у пациентов пожилого возраста с острым коронарным синдромом

Р.Р. Коморовский

Тернопольский национальный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского
Фундация сердечно-сосудистых исследований, больница Сан Джакомо, Кастельфранко Венето, Италия

Цель работы – оценить отдаленные результаты консервативной и инвазивной стратегий лечения пациентов пожилого возраста с острым коронарным синдромом в реальной клинической практике.

Материалы и методы. Проведен анализ долгосрочных исходов лечения 113 последовательных пациентов в возрасте ≥ 70 лет с острым коронарным синдромом. Конечные точки исследования – сердечная смерть или нефатальный инфаркт миокарда (ИМ), нестабильная стенокардия, повторная госпитализация.

Результаты. Выживание, свободное от конечных точек (смерти, ИМ, нестабильной стенокардии или повторной госпитализации), составило 59 % через 20 (12–25) мес наблюдения. Частота достижения этих конечных точек была статистически значимо более высокой (p = 0,03) у пациентов, получающих только медикаментозную терапию по сравнению с теми, которым было выполнено аортокоронарное шунтирование (АКШ) и более высокой на уровне пограничной статистической значимости (p = 0,08) по сравнению с группой чрескожного коронарного вмешательства (ЧКВ). Выживание, свободное от конечных точек, статистически значимо не различалось (p = 0,81) между двумя инвазивными стратегиями (АКШ и ЧКВ). При этом, мягкие события (нестабильная стенокардия, повторная госпитализация в связи с нестабильной стенокардией) в группе АКШ наблюдались статистически значимо реже (р = 0,04) по сравнению с группой медикаментозного лечения, а частота тяжелых событий (кардиальной смерти и нефатального ИМ) была сопоставимой во всех группах. Низкая фракция выброса (< 40 %) и сопутствующее поражение периферических артерий, по данным анализа пропорциональных интенсивностей Кокса, проявили себя независимыми предикторами тяжелых событий.

Выводы. АКШ у пациентов пожилого возраста (≥ 70 лет) по сравнению с консервативной стратегией, характеризуется лучшей выживаемостью, свободной от сердечно-сосудистых событий.

Kлючевые слова: острый коронарный синдром, возраст, исход, реваскуляризация.

[PDF] [Література]