Оригінальні дослідження

DOI: http://doi.org/10.31928/2305-3127-2019.2.3949 

Предикторна цінність ехокардіографічних показників щодо виникнення фібриляції передсердь у хворих з гострим коронарним синдромом

В.Й. Целуйко 1, Ф. Бен Салем 1, Н.А. Лопіна 2

1 Харківська медична академія післядипломної освіти
2 Харківський національний медичний університет

Мета роботи – визначити предикторну цінність ехокардіографічних показників щодо ризику розвитку фібриляції передсердь (ФП) у хворих із гострим коронарним синдромом (ГКС) протягом госпітального періоду захворювання.

Матеріали і методи. Обстежено 125 пацієнтів з ГКС, госпіталізованих у центр проведення перкутанних коронарних втручань протягом чотирьох років у період 2015–2018 рр., серед яких у 65 була ФП. Хворих розділили на групи відповідно до наявності у них ФП. У групу 1 було об’єднано хворих із ФП, із них пацієнти, в яких ФП уперше виникла протягом госпіталізації з приводу ГКС, становили підгрупу 1а (n = 41); хворі, у яких ФП спостерігалася до розвитку ГКС, становили підгрупу 1б (n = 24). До групи 2 увійшли хворі без ФП за даними анамнезу та протягом госпіталізації (n = 60).

Результати. Хворі з ФП групи 1 мали статистично значуще більше значення кінцевосистолічного розміру лівого передсердя, ніж хворі групи 2 (р1-2 = 0,002). У хворих із ФП, що ускладнює перебіг ГКС, статистично значуще частіше реєстрували гостру серцеву недостатність вище І класу за Killip, порівняно з хворими групи 2 (р = 0,05), при меншому розмірі лівого передсердя порівняно з хворими із ФП, відомою до ГКС (р1а-1б = 0,005). Встановлено, що хворі групи 1 та підгрупи 1а мають статистично значуще менші значення фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) порівняно з пацієнтами групи 2 (р1-2 = 0,00039, р1а-2 = 0,00035). У хворих підгрупи 1а мітральна регургітація мала статистично значуще більші значення (р1а-2 = 0,008). У пацієнтів групи 1 та підгрупи 1а систолічний тиск у легеневій артерії (СТЛА) був статистично значуще вищим, ніж у пацієнтів групи 2 (р1-2 = 0,0005, р1а-2 = 0,013). Встановлені прямі кореляційні зв’язки між СТЛА та рівнями МВ-фракції креатинфосфокінази (R = 0,65; р = 0,04) і NT-proBNP (R = 0,70; р = 0,004) у пацієнтів з ГКС і ФП.

Висновки. ФВЛШ має предикторну цінність щодо ризику розвитку ФП у хворих із ГКС. Оптимальне значення точки розподілу, зменшення від якого асоційоване з ризиком розвитку ФП у хворих із ГКС, для ФВЛШ дорівнює 50 %. Рівень СТЛА також має предикторну цінність щодо ризику розвитку ФП у хворих із ГКС. Оптимальне значення точки розподілу, перевищення якого асоційоване з ризиком розвитку ФП у хворих із ГКС, для СТЛА становить 35 мм рт. ст.

Ключові слова: гострий коронарний синдром, фібриляція передсердь, ехокардіографічні показники, предиктори розвитку фібриляції передсердь, гемодинамічний континуум розвитку фібриляції передсердь.


Предикторная ценность эхокардиографических показателей относительно возникновения фибрилляции предсердий у больных с острым коронарным синдромом

В.И. Целуйко 1, Ф. Бен Салем 1, Н.А. Лопина 2

1 Харьковская медицинская академия последипломного образования
2 Харьковский национальный медицинский университет

Цель работы – определить предикторную ценность эхокардиографических показателей риска развития фибрилляции предсердий (ФП) у больных с острым коронарным синдромом (ОКС) в течение госпитального периода заболевания.

Материалы и методы. Обследовано 125 пациентов с ОКС, госпитализированных в центр проведения перкутанных коронарных вмешательств в течение четырех лет в период 2015–2018 гг., среди которых у 65 была ФП. Больных разделили на группы в соответствии с наличием у них ФП. В группу 1 были объединены пациенты с ФП, из них больные, у которых ФП впервые возникла в течение госпитализации по поводу ОКС, составляли подгруппу 1а (n = 41); больные, у которых ФП наблюдалась до развития ОКС, составляли подгруппу 1б (n = 24). В группу 2 вошли больные без ФП по данным анамнеза и в течение госпитализации (n = 60).

Результаты. Больные с ФП группы 1 имели статистически значимо большее значение конечносистолического размера левого предсердия, чем больные группы 2 (р1-2 = 0,002). У больных с ФП, осложняющей течение ОКС, статистически значимо чаще регистрировали острую сердечную недостаточность выше I класса по Killip по сравнению с больными группы 2 (р = 0,05), при меньшем размере левого предсердия по сравнению с больными с ФП, возникшей до ОКС (р1а-1б = 0,005). Установлено, что больные группы 1 и подгруппы 1а имеют статистически значимо меньшие значения фракции выброса левого желудочка (ФВЛЖ) по сравнению с пациентами группы 2 (р1-2 = 0,00039, р1а-2 = 0,00035). У больных подгруппы 1а митральная регургитация была статистически значимо больше (р1а-2 = 0,008). У пациентов группы 1 и подгруппы 1а систолическое давление в легочной артерии (СДЛА) было статистически значимо выше, чем у пациентов группы 2 (р1-2 = 0,0005, р1а-2 = 0,013). Установлены прямые корреляционные связи между СДЛА и уровнями МВ-фракции креатинфосфокиназы (R = 0,65; р = 0,04) и NT-proBNP (R = 0,70; р = 0,004) у пациентов с ОКС и ФП.

Выводы. Фракция выброса левого желудочка имеет предикторную ценность для риска развития ФП у больных с ОКС. Оптимальное значение точки распределения, уменьшение от которого ассоциировано с риском развития ФП у больных с ОКС, для фракции выброса левого желудочка составляет 50 %. Уровень СДЛА также имеет предикторную ценность для риска развития ФП у больных с ОКС. Оптимальное значение точки распределения, превышение которого ассоциировано с риском развития ФП у больных с ОКС, для СДЛА составляет 35 мм рт. ст.

Ключевые слова: острый коронарный синдром, фибрилляция предсердий, эхокардиографические показатели, предикторы развития фибрилляции предсердий, гемодинамический континуум развития фибрилляции предсердий.

[PDF] [Література]