Оригінальні дослідження

Клінічні особливості та вибір методу реваскуляризації в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця і збереженою фракцією викиду лівого шлуночка

Ю.А. Борхаленко 1, О.Й. Жарінов 2, К.О. Міхалєв 3, О.А. Єпанчінцева 1, 2, А.В. Хохлов 1, Б.М. Тодуров 1, 2

1 ДУ «Інститут серця МОЗ України», Київ

2 Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ

3 ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, Київ

 

Мета роботи – встановити клінічні особливості, які впливають на вибір методу реваскуляризації в пацієн- тів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) і збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ЛШ) за умов реальної клінічної практики.
Матеріали і методи. У «зрізовому» одноцентровому ретроспективному дослідженні проаналізували дані клініко-інструментального обстеження 115 пацієнтів з ІХС, підготовлених до аортокоронарного шунтування (АКШ) (n = 71) або стентування вінцевих артерій (n = 44).

Результати. Порівнювані групи не мали значущих відмінностей за демографічними та антропометрични- ми показниками, за більшістю лабораторних показників та прийомом фонової медикаментозної терапії. Втім у групі АКШ частіше реєстрували артеріальну гіпертензію, переважно 2-го та 3-го ступеня (95,8 проти 84 %), стабільну стенокардію напруження ІІІ та IV функціонального класу (51,3 проти 28,7 %). Крім того, у цій групі від- значено вираженіші ознаки діастолічної дисфункції ЛШ та більший кінцеводіастолічний об’єм ЛШ. За даними коронарографії, у групі АКШ частіше спостерігали гемодинамічно значуще ураження стовбура лівої вінцевої артерії – ЛВА (28,2 проти 4,6 %; р = 0,004), а також трисудинне ураження без гемодинамічно значущого уражен- ня стовбура ЛВА (45 проти 31,8 %; р < 0,001). Водночас у групі стентування частіше спостерігали односудинне ураження. Значущих відмінностей за більшістю показників якості життя за опитувальниками MLHFQ та SF-36 у пацієнтів порівнюваних груп не виявили.

Висновки.
Особливостями групи пацієнтів з ІХС і збереженою функцією ЛШ, відібраних для АКШ, є вира- женіші вияви стенокардії (ІІІ та ІV функціонального класу за класифікацією Канадського товариства кардіологів) та серцевої недостатності, частіша наявність ураження стовбура ЛВА та багатосудинного ураження. Група хво- рих, відібраних для стентування вінцевих артерій, принаймні не поступається групі АКШ за показниками якості життя. У пацієнтів з окремими анатомічними варіантами ураження вінцевого русла потенційний вплив на якість життя має ключове значення для вибору методу реваскуляризації.

 

Ключові слова: вазоренальна гіпертензія, стентування, селективна ангіографія, стеноз ниркових артерій.


Клинические особенности и выбор метода реваскуляризации у пациентов со стабильной ишемической болезнью сердца и сохраненной фракцией выброса левого желудочка

Ю.А. Борхаленко 1, О.И. Жаринов 2, К.А. Михалев 3, О.А. Епанчинцева 1, 2, А.В. Хохлов 1, Б.М. Тодуров 1, 2

1 ГУ «Институт сердца МЗ Украины», Киев

2 Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, Киев

3 ГНУ «Научно-практический центр профилактической и клинической медицины» Государственного управления делами, Киев

Цель работы – установить клинические особенности, влияющие на выбор метода реваскуляризации у пациентов со стабильной ишемической болезнью сердца (ИБС) и сохраненной фракцией выброса левого желу- дочка (ЛЖ) в условиях реальной клинической практики.

Материалы и методы. В «срезовом» одноцентровом ретроспективном исследовании проанализирова- ли данные клинико-инструментального обследования 115 пациентов с ИБС, подготовленных к аортокоронар- ному шунтированию (АКШ) (n = 71) или стентированию венечных артерий (n = 44). Результаты. Группы сравнения не имели значимых различий по демографическим и антропометричес- ким показателям, по большинству лабораторных показателей и приему фоновой медикаментозной терапии. При этом в группе АКШ чаще регистрировали артериальную гипертензию, преимущественно 2-й и 3-й степени (95,8 по сравнению с 84 %), стабильную стенокардию напряжения III и IV функционального класса (51,3 по срав- нению с 28,7 %). Кроме того, в этой группе наблюдали более выраженные проявления диастолической дис- функции ЛЖ и большее значение конечнодиастолического объема ЛЖ. По данным коронарографии, в группе АКШ чаще наблюдали гемодинамически значимое поражение ствола левой венечной артерии – ЛВА (28,2 по сравнению с 4,6 %; p = 0,004), а также трехсосудистое поражение без гемодинамически значимого поражения ствола ЛВА (45 по сравнению с 31,8 %; р < 0,001). В то же время, в группе стентирования чаще наблюдали одно- сосудистое поражение. Значимых различий по большинству показателей качества жизни по опросникам MLHFQ и SF-36 у пациентов сравниваемых групп не обнаружили.

Выводы. Особенностями группы пациентов с ИБС и сохраненной функцией ЛЖ, отобранных для АКШ, являются более выраженные проявления стенокардии (III и IV функционального класса по классификации Канадского общества кардиологов) и сердечной недостаточности, частое многососудистое поражение, а также поражение ствола ЛВА. Группа пациентов, отобранных для стентирования венечных артерий, по крайней мере, не уступает группе АКШ по показателям качества жизни. У пациентов с отдельными анатомическими вариантами поражения венечного русла потенциальное влияние на качество жизни имеет ключевое значение для выбора метода реваскуляризации.

Ключевые слова: стабильная ишемическая болезнь сердца, фракция выброса левого желудочка, аорто-коронарное шунтирование, стентирование, качество жизни.

 

[PDF] [Література]