Оригінальні дослідження

Оцінювання предикторів поліпшення систолічної функції лівого шлуночка в пацієнтів з критичним аортальним стенозом після протезування аортального клапана

Н.В. Понич 1, О.Й. Жарінов 2, О.А. Єпанчінцева 1, Б.М. Тодуров 1, 2

1 ДУ «Інститут серця МОЗ України», Київ
2 Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ

Мета роботи – оцінити клініко-ехокардіографічні предиктори поліпшення систолічної функції серця в пацієнтів з аортальним стенозом (АС) і зниженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ) після протезування аортального клапана (ПАК).

Матеріал і методи. В одноцентровому дослідженні проаналізували дані, отримані при обстеженні 72 пацієнтів з вираженим АС і систолічною дисфункцією ЛШ (ФВ ЛШ менше 45 %), послідовно відібраних для ПАК з аортокоронарним шунтуванням (АКШ) або без АКШ. Середній вік пацієнтів становив 62 (нижній – верхній квартилі 34–79) роки. Всім пацієнтам до операції провели клінічне та інструментальне дослідження, зокрема трансторакальну ехокардіографію і коронаровентрикулографію. Прооперованих пацієнтів ретроспективно розділили на дві групи: 48 (66,7 %) осіб, у яких ФВ ЛШ у ранній період після операції зросла більше ніж на 30 %, та 24 (33,3 %) – менше ніж на 30 %. У 21 (29,2 %) пацієнта ПАК поєднувалося з АКШ.

Результати. Група пацієнтів з більшим приростом ФВ ЛШ характеризувалася меншим індексом маси тіла (р = 0,016), значнішими вихідними виявами серцевої недостатності (р = 0,019), рідшою наявністю артеріальної гіпертензії. Крім того, в пацієнтів з приростом ФВ ЛШ понад 30 % спостерігали більш виражене початкове зниження ФВ, більший індекс кінцевосистолічного об’єму (КСО) та зміни деяких показників діастолічної функції ЛШ. Менший приріст ФВ ЛШ асоціювався з більшою вихідною частотою фібриляції передсердь (р = 0,028) і аортальної регургітації 1-го ступеня (р = 0,012).

Висновки. Медіана ФВ ЛШ у пацієнтів з АС і систолічною дисфункцією ЛШ після ПАК збільшилася з 29 до 43 %. За умови правильного відбору пацієнтів з АС та зниженою ФВ ЛШ для оперативного втручання вже в ранній післяопераційний період можна сподіватися на підвищення ФВ ЛШ більш ніж на 30 %. Критичний АС зі зниженою ФВ ЛШ, зокрема низькопотоковий, низькоградієнтний АС, не повинен розглядатися як самостійне обмеження до виконання операції ПАК.

Ключові слова: протезування, аортальний клапан, систолічна дисфункція, лівий шлуночок.


Оценка предикторов улучшения систолической функции левого желудочка у пациентов с критическим аортальным стенозом после протезирования аортального клапана

Н.В. Понич 1, О.И. Жаринов 2, О.А. Епанчинцева 1, Б.Н. Тодуров 1, 2

1 ГУ «Институт сердца МЗ Украины», Киев
2 Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, Киев

Цель работы – оценить клинико-эхокардиографические предикторы улучшения систолической функции сердца у пациентов с аортальным стенозом (АС) и сниженной фракцией выброса (ФВ) левого желудочка (ЛЖ) после протезирования аортального клапана (ПАК).

Материал и методы. В одноцентровом исследовании проанализировали данные, полученные при обследовании 72 пациентов с выраженным АС и систолической дисфункцией ЛЖ (ФВ ЛЖ менее 45 %), последовательно отобранных для ПАК с аортокоронарным шунтированием (АКШ) или без АКШ. Средний возраст пациентов составил 62 (нижний – верхний квартили 34–79) года. Всем пациентам до операции провели клинико-инструментальное исследование, в том числе трансторакальную эхокардиографию и коронаровентрикулографию. Прооперированные больные были ретроспективно разделены на две группы: 48 (66,76 %) пациентов, у которых ФВ ЛЖ в ранний период после операции увеличилась более чем на 30 %, и 24 (33,3 %) – менее чем на 30 %. У 21 (29,2 %) пациента ПАК сочеталось с АКШ.

Результаты. Группа пациентов с бόльшим приростом ФВ ЛЖ характеризовалась меньшим индексом массы тела (р = 0,016), более выраженными исходными проявлениями сердечной недостаточности (р = 0,019), более редким наличием артериальной гипертензии. Кроме того, у пациентов с приростом ФВ ЛЖ выше 30 % наблюдали более выраженное исходное снижение ФВ, больший индекс конечносистолического объема и изменения некоторых показателей диастолической функции ЛЖ. Меньший прирост ФВ ЛЖ ассоциировался с большей исходной частотой фибрилляции предсердий (р = 0,028) и аортальной регургитации 1-й степени (р = 0,012).

Выводы. Медиана ФВ ЛЖ у пациентов с АС и систолической дисфункцией ЛЖ после ПАК увеличилась с 29 до 43 %. При правильном отборе пациентов с АС и сниженной ФВ ЛЖ для оперативного вмешательства уже в ранний послеоперационный период можно надеяться на повышение ФВ ЛЖ более чем на 30 %. Критический АС со сниженной ФВ ЛЖ, в том числе низкопотоковый, низкоградиентный АС, не должны рассматриваться как самостоятельное ограничение к выполнению операции ПАК.

Ключевые слова: протезирование, аортальный клапан, систолическая дисфункция, левый желудочек.

[PDF] [Література]