Оригінальні дослідження

Клініко-анамнестична характеристика хворих з клінічними виявами атеросклеротичного ураження артерій нижніх кінцівок залежно від поліморфізму Т(–786)С промотора гена ендотеліальної NO-синтази

В.Й. Целуйко 1, Л.М. Яковлева 1, О.Д. Ярова 2, 3 

1 Харківська медична академія післядипломної освіти
2 Сумський обласний кардіологічний диспансер
3 Сумська міська клінічна лікарня № 5

Мета роботи – дослідити поширеність поліморфних варіантів Т(–786)С промотора гена ендотеліальної NO-синтази (eNOs) у хворих з верифікованим атеросклеротичним ураженням артерій нижніх кінцівок та їх зв’язок із клінічними виявами захворювання.

Матеріали і методи. Обстежено 100 пацієнтів з верифікованим атеросклерозом периферичних артерій нижніх кінцівок (АПАНК). У контрольну групу увійшли 35 осіб без змін у вінцевих артеріях з негативними результатами навантажувальних тестів. Крім загальноклінічних досліджень, проводили селективну коронароангіографію, допплерографію судин нижніх кінцівок і сонної артерії, визначали товщину комплексу інтима – медія, плечо-гомілковий індекс. Алельний поліморфізм промотора гена eNOs вивчали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції.

Результати. За результатами генотипування частка генотипів T/T у контрольній групі й у пацієнтів з АПАНК статистично значуще не відрізнялася, генотип С/Т більш часто реєстрували в контрольній групі (р = 0,01), у той час як поширеність генотипу С/С у пацієнтів з АПАНК була значно вищою, ніж у здорових осіб (41 проти 5,7 %, р = 0,0001). Пацієнти були розділені на три групи: І (n = 33) – з генотипом Т/Т, II (n = 26) – з генотипом С/Т, ІІІ (n = 41) – з генотипом C/C. Середній вік маніфестації АПАНК у хворих з генотипом С/С був значно нижчим ((50,15 ± 0,63) року), ніж у пацієнтів з генотипами Т/Т ((58,45 ± 1,17) року; р = 0,001) і С/Т ((53,53 ± 1,28) року; р=0,01). Хворі ІІІ групи мали тяжчі клінічні вияви артеріальної недостатності нижніх кінцівок (за класифікацією Покровського – Фонтейна). У цій групі статистично значуще частіше, ніж у І та ІІ групах, реєстрували ішемію ІV стадії: відповідно 61,0 % проти 3,0 % (р = 0,001) та 30,8 % (р = 0,03). Хворі – носії генотипу С/С мали тяжчий перебіг ішемічної хвороби серця: інфаркт міокарда перенесли 31,7 % осіб ІІІ групи порівняно з 3,0 % І групи (р = 0,005) та 7,7 % ІІ групи (р = 0,045); стабільну стенокардію напруження ІІІ функціонального класу реєстрували статистично значуще частіше в осіб ІІІ групи (р = 0,008).

Висновки. Розвиток АПАНК може бути частково пов’язаним з поліморфізмом Т(–786)С промотора гена еNOs, про що свідчить у 2,74 разу (р=0,001) більша частота виявлення мінорного алеля С у генотипі цих хворих, ніж у здорових осіб. Результати проведеного дослідження показали, що у хворих з алелем С поліморфізму Т(–786)С промотора гена еNOs захворювання виявляється в меншому віці, клінічні вияви ішемії нижніх кінцівок більш тяжкі, супутню ішемічну хворобу серця діагностують частіше.

Ключові слова: атеросклероз периферичних артерій, ішемічна хвороба серця, поліморфізм промотора гена ендотеліальної NO-синтази. 


Клинико-анамнестическая характеристика больных с клиническими проявлениями атеросклеротического поражения артерий нижних конечностей в зависимости от полиморфизма Т(–786)С промотора гена эндотелиальной NO-синтазы

В.И. Целуйко 1, Л.Н. Яковлева 1, Е.Д. Яровая 2, 3 

1 Харьковская медицинская академия последипломного образования
2 Сумской областной кардиологический диспансер
3 Сумская городская клиническая больница № 5

Цель работы – исследовать распространенность полиморфных вариантов Т(786)С промотора гена eNOs у больных с верифицированным атеросклеротическим поражением артерий нижних конечностей и их связь с клиническими проявлениями заболевания.

Материалы и методы. Обследованы 100 пациентов с верифицированным атеросклерозом периферических артерий нижних конечностей (АПАНК). В контрольную группу вошли 35 лиц без изменений в венечных артериях с отрицательными результатами нагрузочных тестов. Кроме общеклинических исследований, проводили селективную коронароангиографию, допплерографию сосудов нижних конечностей и сонной артерии, определяли толщину комплекса интима – медиа, лодыжечно-плечевой индекс. Аллельный полиморфизм промотора гена эндотелиальной NO-синтазы (eNOs) изучали с помощью полимеразной цепной реакции.

Результаты. По результатам генотипирования доля генотипов T/T в контрольной группе и у пациентов с АПАНК статистически значимо не различалась, генотип С/Т более часто регистрировали в контрольной группе (р = 0,01), в то время как распространенность генотипа С/С у пациентов с АПАНК была значительно выше, чем у здоровых лиц (41 по сравнению с 5,7 %, р = 0,0001). Пациенты были разделены на три группы: I (n = 33) – с генотипом Т/Т, II (n = 26) – с генотипом С/Т, III (n = 41) – с генотипом C/C. Средний возраст манифестации АПАНК у больных с генотипом С/С был значительно ниже ((50,15 ± 0,63) года), чем у пациентов с генотипами Т/Т ((58,45 ± 1,17) года; р = 0,001 ) и С/Т ((53,53 ± 1,28) года; р = 0,01). Больные III группы имели более тяжелые клинические проявления артериальной недостаточности нижних конечностей (по классификации Покровского – Фонтейна). В этой группе статистически значимо чаще, чем в I и II группах, регистрировали ишемию IV стадии: соответственно 61,0 % по сравнению с 3,0 % (р = 0,001) и 30,8 % (р = 0,03). У больных – носителей генотипа С/С отмечено тяжелое течение ишемической болезни сердца: инфаркт миокарда перенесли 31,7 % лиц III группы по сравнению с 3,0 % І группы (р = 0,005) и 7,7 % II группы (р = 0,045); стабильную стенокардию напряжения III функционального класса регистрировали статистически значимо чаще у лиц III группы (р = 0,008).

Выводы. Развитие АПАНК может быть частично связано с полиморфизмом Т(786)С промотора гена еNOS, о чем свидетельствует в 2,74 раза (р = 0,001) большая частота выявления минорного аллеля С в генотипе этих больных, чем у здоровых лиц. Результаты проведенного исследования показали, что у больных с аллелем С полиморфизма Т(–786)С промотора гена еNOS заболевание проявляется в более молодом возрасте, клинические проявления ишемии нижних конечностей более тяжелые, сопутствующую ишемическую болезнь сердца диагностируют чаще.

Ключевые слова: атеросклероз периферических артерий, ишемическая болезнь сердца, полиморфизм промотора гена эндотелиальной NO-синтазы. 

 

[PDF] [Література]