Оригінальні дослідження

Ремоделювання лівого шлуночка серця у хворих з гострим інфарктом міокарда при консервативному та інтервенційному лікуванні

Л.М. Бабій, Н.П. Строганова, Ю.О. Хоменко 

ДУ «Національний науковий центр “Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска” НАМН України», Київ 

Мета роботи – вивчити особливості ремоделювання лівого шлуночка серця у хворих у ранні терміни гострого інфаркту міокарда (ГІМ) залежно від тактики лікування (консервативне – медикаментозне або
інтервенційне – стентування ураженої вінцевої артерії).
Матеріали і методи. У дослідження залучено хворих (n = 81) з ГІМ із зубцем Q. Стандартну медикаментозну терапію отримували 42 (51,9 %) хворих (1-ша група). Стентування ураженої вінцевої артерії здійснено 39 (48,1 %) пацієнтам (2-га група) через 4–12 год від початку нападу стенокардії. Визначали основні показники внутрішньосерцевої гемодинаміки при ехокардіографічному обстеженні.
Результати. Незалежно від тактики лікування типовими змінами показників гемодинаміки в ранні терміни ГІМ є рання післяінфарктна дилатація порожнини лівого шлуночка (ЛШ), розвиток гіпертрофії ЛШ, порушення функціонального стану ЛШ. Збереження систолічної функції ЛШ обумовлено не стільки наявністю або відсутністю збільшення кінцеводіастолічного об’єму, індексу маси міокарда ЛШ, скільки чинниками, що визначають реалізацію адаптивних механізмів міокарда (скорочувальна функція міокарда, ступінь реалізації міокардіального резерву).
Висновки. Процес ремоделювання ЛШ у ранні терміни ГІМ розвивається, за нашими даними, незалежно від тактики лікування хворих, що узгоджується з даними літератури.

Ключові слова: гострий інфаркт міокарда, лікування, ремоделювання серця


Ремоделирование левого желудочка сердца у больных с острым инфарктом миокарда при консервативном и интервенционном лечении

Л.Н. Бабий, Н.П. Строганова, Ю.О. Хоменко

ГУ «Национальный научный центр “Институт кардиологии им. акад. Н.Д. Стражеско” НАМН Украины», Киев

Цель работы – изучить особенности ремоделирования левого желудочка сердца у больных в ранние сроки острого инфаркта миокарда (ОИМ) в зависимости от тактики лечения (консервативное – медикаментозное или интервенционное – стентирование инфарктобусловившей венечной артерии).
Материалы и методы. В исследование включены больные (n=81) с ОИМ с зубцом Q. Стандартную медикаментозную терапию получали 42 (51,9 %) больных (1-я группа). Стентирование инфарктобусловившей венечной артерии осуществлено 39 (48,1 %) пациентам (2-я группа) через 4–12 ч от начала приступа стенокардии. Определяли основные показатели внутрисердечной гемодинамики при эхокардиографическом исследовании.
Результаты. Независимо от тактики лечения типичными изменениями показателей гемодинамики в ранние сроки ОИМ являются ранняя постинфарктная дилатация полости левого желудочка (ЛЖ), развитие гипертрофии ЛЖ, нарушение функционального состояния ЛЖ. Сохранение систолической функции ЛЖ обусловлено не столько наличием или отсутствием увеличения конечнодиастолического объема, индекса массы миокарда ЛЖ, сколько факторами, определяющими реализацию адаптивных механизмов миокарда (сократительная функция миокарда, степень реализации миокардиального резерва).
Выводы. Процесс ремоделирования ЛЖ в ранние сроки ОИМ развивается, по нашим данным, независимо от тактики проводимого лечения больных, что согласуется с данными литературы.

Ключевые слова: острый инфаркт миокарда, лечение, ремоделирование сердца.

 

[PDF] [Література]