Огляди

DOI: http://doi.org/10.31928/2305-3127-2019.2.521 

Діагностика та прогностичне значення безсимптомної фібриляції передсердь

Н.С. Павлик ¹, У.П. Черняга-Ройко ², М.С. Сороківський ², А.В. Акер ¹, О.Й. Жарінов ³ 

¹ Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр
² Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
³ Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ

Метою публікації стали систематизація інформації про епідеміологію, діагностику та ведення пацієнтів із безсимптомною фібриляцією передсердь (ФП), а також аналіз власних спостережень щодо частоти виявлення безсимптомної ФП у реальній клінічній практиці. Сучасні технології тривалої реєстрації електрокардіограми (ЕКГ) дозволяють часто виявляти безсимптомну ФП у пацієнтів після перенесеного інсульту, транзиторної ішемічної атаки або інших тромбоемболічних подій, після радіочастототної абляції або після кардіоверсії з приводу персистентної ФП, а також оцінювати загальний «тягар» аритмії. В оригінальному проспективному одноцентровому дослідженні за участю 150 пацієнтів із персистентною фібриляцією або тріпотінням передсердь, яким було здійснено планову кардіоверсію, симптомні рецидиви ФП були виявлені при добовому моніторуванні ЕКГ у 13,3 % пацієнтів, безсимптомні – у 16 %. При моніторуванні подій було зареєстровано 352 фрагменти з пароксизмами ФП (278 епізодів у 32 хворих були симптомними, а 74 епізоди у 18 пацієнтів – без- або малосимптомними). У пацієнтів із безсимптомною ФП імовірність виникнення тромбоемболічних подій і серцевої недостатності при тривалому спостереженні принаймні не менша, ніж у симптомних пацієнтів. Виявлення безсимптомної ФП може вплинути на тактику застосування антитромботичних засобів та оцінку доцільності контролю серцевого ритму.

Ключові слова: безсимптомна фібриляція передсердь, серцевий ритм.

Диагностика и прогностическое значение бессимптомной фибрилляции предсердий

Н.С. Павлик ¹, У.П. Черняга-Ройко ², М.С. Сорокивский ², А.В. Акер ¹, О.И. Жаринов ³

¹ Львовский областной клинический лечебно-диагностический кардиологический центр
² Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого
³ Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Киев

Целью публикации стали систематизация существующей информации об эпидемиологии, диагностике и ведении пациентов с бессимптомной фибрилляцией предсердий (ФП), а также анализ собственных наблюдений относительно частоты выявления бессимптомной ФП в реальной клинической практике. Современные технологии длительной регистрации электрокардиограммы (ЭКГ) позволяют часто выявлять бессимптомную ФП у пациентов после перенесенного инсульта, транзиторной ишемической атаки или других тромбоэмболических событий, после радиочастототной абляции или кардиоверсии по поводу персистентной ФП, а также оценивать общее «бремя» аритмии. В оригинальном проспективном одноцентровом исследовании с участием 150 пациентов с персистентной фибрилляцией или трепетанием предсердий, которым было осуществлено плановую кардиоверсию, симптомнные рецидивы ФП были обнаружены при суточном мониторировании ЭКГ у 13,3 % пациентов, бессимптомные – у 16 %. При применении мониторинга событий было зарегистрировано 352 фрагмента с пароксизмами ФП (278 эпизодов у 32 больных были симптомными, а 74 эпизода у 18 пациентов – без- или малосимптомными). У пациентов с БФП вероятность возникновения тромбоэмболических событий и сердечной недостаточности при длительном наблюдении по крайней мере не меньшая, чем у симптомных пациентов. Выявление бессимптомной ФП может повлиять на тактику применения антитромботических средств и оценку целесообразности контроля сердечного ритма.

Ключевые слова: бессимптомная фибрилляция предсердий, сердечный ритм.