Випадок із практики

Клінічний випадок лікування гострої серцевої недостатності з використанням екстракорпоральної мембранної оксигенації в пацієнта з гострим ідіопатичним гігантоклітинним міокардитом

Б.М. Тодуров 1, 2, Г.І. Ковтун 1, О.М. Поступальський 1, О.М. Дружина 1, 2, О.А. Лоскутов 1, 2, І.М. Кузьмич 1, А.О. Шпачук 1  

1 ДУ «Інститут серця МОЗ України», Київ
2 Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ

Описано клінічний випадок, який демонструє доцільність використання екстракорпоральної підтримки кровообігу в пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю, спричиненою ідіопатичним гігантоклітинним міокардитом. Екстракорпоральну мембранну оксигенацію проводили протягом 15 діб, що дозволило досягти приросту фракції викиду лівого шлуночка (ЛШ) з 18 до 30 % і зменшення (аж до повного скасування) інотропної підтримки. На тлі проведеної терапії при ехокардіографічному дослідженні виявили значне зменшення розмірів серця (кінцеводіастолічного об’єму ЛШ – зі 100 до 90 мл і кінцевосистолічного – з 85 мл до 60 мл), а також зниження систолічного тиску в правому шлуночку – із 40 до 30 мм рт. ст. Таким чином, екстракорпоральна мембранна оксигенація – абсолютно виправданий і ефективний метод для стабілізації гемодинаміки в пацієнта з гострим ідіопатичним гігантоклітинним міокардитом.

Ключові слова: екстракорпоральна мембранна оксигенація, гострий ідіопатичний гігантоклітинний міокардит, серцева недостатність.


Клинический случай лечения острой сердечной недостаточности
с использованием экстракорпоральной мембранной оксигенации
у пациента с острым идиопатическим гигантоклеточным миокардитом

Б.М. Тодуров 1, 2, Г.И. Ковтун 1, А.Н. Поступальский 1, А.Н. Дружина 1,2, О.А. Лоскутов 1, 2, И.Н. Кузьмич 1, А.О. Шпачук 1

1 ГУ «Институт сердца МЗ Украины», Киев
2 Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, Киев

Описан клинический случай, демонстрирующий целесообразность использования экстракорпоральной поддержки кровообращения у пациентов с тяжелой сердечной недостаточностью, вызванной идиопатическим гигантоклеточным миокардитом. Экстракорпоральную мембранную оксигенацию проводили в течение 15 суток, что позволило добиться прироста фракции выброса левого желудочка (ЛЖ) с 18 до 30 % и уменьшения, вплоть до полной отмены, инотропной поддержки. На фоне проводимой терапии при эхокардиографическом исследовании выявили значительное уменьшение размеров сердца (конечнодиастолического объема ЛЖ – с 100 до 90 мл, конечносистолического – с 85 до 60 мл), а также снижение систолического давления в правом желудочке с 40 до 30 мм рт. ст. Таким образом, экстракорпоральная мембранная оксигенация – абсолютно оправданный и эффективный метод для стабилизации гемодинамики у пациента с острым идиопатическим гигантоклеточным миокардитом.

Ключевые словаэкстракорпоральная мембранная оксигенация, острый идиопатический гигантоклеточный миокардит, сердечная недостаточность.

 

[PDF] [Література]